Народився Антоній Марія (1807–1870) в Саленті (Іспанія), у сім’ї побожних ткачів.
У дитинстві виявляв любов до Євхаристії, але молодим не вирізнявся глибокою вірою, тримався лише щонедільної Меси. Смертельна небезпека на морі та зрада товариша призвели до його навернення. 1829 року вступив у семінарію в місті Бік, екстерном закінчив її й був передчасно висвячений 1835 року.Антоній прагнув апостольського життя. Чотири роки служив у Саленті, але політичні події (реформи Наполеона, ліквідація монастирів і релігійні переслідування) зміцнили в ньому місійне покликання. 1841 року отримав титул апостольського місіонера, в 1842–1847 роках, проповідуючи, пішки обійшов Каталонію.
Написав понад сотню книг і брошур, заснував у Барселоні друкарню, видав катехизм каталонською мовою. Одним із перших готував мирян для місій. 1848 року проповідував на Канарських островах. 1849 року в Каталонії заснував згромадження кларетинів як відповідь на виклик сучасності – де не могли діяти духовні, діяли світські. У 1850-х роках виникла й жіноча гілка згромадження.
1850 року Антоній був призначений архієпископом Сантьяго на Кубі. Організовував парафіяльні групи, братства, організації для дітей і дорослих, технічні школи. Зазнавав переслідувань, пережив 14 замахів. 1857 року став сповідником королеви Ізабелли ІІ, яку згодом супроводжував у її вигнанні до Франції. Бурхлива діяльність не завадила йому бути містиком і пророком. Отримав благодать дев’ять років зберігати Пресвяті Дари у своєму тілі, завдяки чому перебував у постійній адорації. 1869 року взяв участь у І Ватиканському Соборі.
Канонізований 1950 року.
Зображають святого в єпископському вбранні, часто зі світлом Христа на серці, використовують фотографії. Атрибути – Непорочне Серце Марії, євхаристійне світло на серці, катехизм.
Покровитель кларетинів, ткачів, католицької преси.
Уклала Юлія Бойко