Остання неділя жовтня – урочистість у храмах, дата освячення яких невідома

Християнський звичай освячення храмів походить ще зі Старого Завіту (див. Вих 33; 1 Цар 8; Езр 6, 13-22; 1 Мак 4, 36-60). Для перших християн, пише Євсевій Кесарійський, день освячення храму був святом Божого народу, коли серця переповнювалися великою радістю.

У Христі вірні стають живим камінням, святинею Духа Святого, складають Церкву, наріжний камінь якої – сам Господь (пор. Мк 12, 10; 1 Кор 3, 11). Той, Хто забажав увійти в час і простір, прийнявши людське тіло з Діви, також запрагнув бути «Богом із нами» та встановити храм, щоб він став домом спасіння й місцем небесних таїнств. Тому будівля святині – це видимий знак Христового Тіла, яким є Церква, що складається з живих каменів.

Перший «знак святині» зустрічаємо в книзі Вихід, 33: «Узяв Мойсей намет та й нап’яв його за табором, оддалеки від нього; він назвав його наметом зібрання; кожен, хто шукав Господа, виходив до намета, що був за табором». Як намет зустрічі серед мандрівного вибраного народу стає прообразом храму в обіцяній землі, так і видима будівля стає особливим знаком мандрівної Церкви й образом Церкви небесної.

Освячення не варто плутати з благословенням: благословляють споруди тимчасового відправлення культу чи будівлі з нетривких матеріалів. Освячення храму й вівтаря – велика урочистість, у якій Божий народ заносить прохання до Бога, аби те місце назавжди було святим, аби в ньому завжди звершувалася вечеря Христової Жертви; це один із найурочистіших літургійних актів. З цього моменту храм стає Божою власністю, сакральним простором, особливим місцем подяки та прославлення Господа. Тож там не має бути нічого, що суперечить святості місця (пор. ККП, кан. 1210).

Як Христос – Помазаник, так і під час освячення храму помазуються стіни й вівтар. Велике значення також мають окроплення, кадило та світло.

Дні освячення деяких храмів – наприклад, Латеранської базиліки – святкують повсюдно, що випливає з єдності Церкви. З тієї самої причини урочистість освячення катедрального собору в усіх храмах дієцезії має ранг свята. У кожній парафії є дві головні урочистості: храмове свято й річниця освячення, яку також називають днем народження храму. Там же, де дата невідома, річницю належить урочисто відзначати в останню неділю жовтня.

Уклала Юлія Бойко