Папа: Хто будує мури, стає їхнім в’язнем

Про це повідомляють Новини з Ватикану.

Надія на майбутні плоди

Перше питання, яке поставив марокканський журналіст, стосувалося значення апостольської подорожі до Марокко для сприяння миру та діалогу між культурами.

Його Святість висловив задоволення з приводу того, що під час цієї подорожі він мав можливість говорити на теми, про які дуже переймається: мир, єдність і братерство. Він зазначив, що підписання «Декларації про загальнолюдське братерство» з Великим Імамом в Абу-Дабі та ця подорож до Марокко, що відбулася в дусі свободи, братерства, прийняття та пошани, дають надію на майбутні плоди. Папа підкреслив, що на цьому шляху є неминучі труднощі, бо в кожній релігії існують групи інтегралістів, які не бажають прямувати вперед, живуть «гіркими спогадами», прагнуть війни й сіють страх. Він вказав на важливість «будування мостів», а люди, які сіють ворожнечу, тобто будують мури, за його словами, приречені на те, аби стати «в’язнями цих мурів».

Діалог «розуму, серця й рук»

У наступному запитанні, яке також пролунало від журналістки з Марокко, ішлося про необхідні конкретні кроки, спрямовані на зміцнення діалогу, започаткованого з королем Мохаммедом VI. Його Святість пояснив, що братній діалог завжди відбувається на різних рівнях. Людський вимір діалогу передбачає залучення «розуму, серця й рук». Прикладом такого діалогу, що став «закликом до релігійного братерства», Папа назвав підписання спільної заяви щодо святого міста Єрусалима.

Свобода совісті в розвитку

У контексті того, що під час візиту Папи Франциска король Марокко пообіцяв захищати євреїв та християн, що живуть у його країні, журналіст французької католицької газети «La Croix» запитав Його Святість про думку щодо мусульман, які після навернення у християнство в деяких країнах ризикують потрапити до в’язниці або навіть бути засудженими до смертної кари.

Папа Франциск зазначив, що в Марокко існує свобода віросповідання, а щодо інших мусульманських країн процитував слова французького святого Вінсента Леринського з V сторіччя, який пояснював, що «зростання в тлумаченні й усвідомленні віри та моралі» розвивається поступово, хоча віра залишається та сама. Прикладом такого розвитку в Католицькій Церкві став осуд смертної кари. У Марокко Папа побачив таке зростання усвідомлення, але в інших країнах цей процес відбувається по-різному: наприклад, у деяких мусульманських країнах заборонено вділяти хрещення, тому його треба приймати за кордоном. Але це все, за словами Папи, шляхи розвитку свободи совісті. Він наголосив, що його більше непокоїть занепад свободи в християнських країнах, де, наприклад, обмежують свободу совісті лікарів, які відмовляються практикувати евтаназію.

Правовий принцип презумції невинуватості

Інше питання французького журналіста стосувалося кардинала Філіппа Барбарена, архієпископа Ліона (Франція), який у березні цього року отримав обвинувальний вирок за приховування насильства щодо неповнолітніх. Папа не прийняв його зречення з уряду і, коментуючи цю постанову, вказав на правовий принцип презумції невинуватості, за яким невинність підозрюваного припускається доти, доки справа відкрита, як у випадку кардинала Барбарена, що подав на апеляцію. Папа наголосив на важливості дотримання цього правового принципу, бо часто необґрунтований осуд, особливо з боку ЗМІ, може зруйнувати життя невинних людей.

Долати страх й інвестувати в виховання

Журналіст німецького каналу «ARD» запитав Його Святість про християн, які голосують за урядовців, що виступають проти прийняття мігрантів.

Папа Франциск зазначив, що, на жаль, тепер багатьма людьми оволодів страх, а з історії знаємо, що «сіяти страх» означає «збирати жорстокість і закритість». Папа погодився з тим, що, насамперед, потрібно робити все для того, аби подолати такі причини міграції як війна й голод, але чи можна говорити про послідовність Європи, якщо вона продає зброю Ємену? Якщо Європа бажає бути Європою-матір’ю, то повинна інвестувати в освіту та розвиток тих країн, звідки походять мігранти. Його Святість вказав також на важливість того, щоб усі європейські країни, а не тільки деякі з них, брали участь у прийнятті мігрантів.

Людський і духовний вимір боротьби із зловживаннями

Останнє питання журналіста італійського католицького каналу «Tv2000» стосувалося лютневої зустрічі, присвяченої захисту неповнолітніх у Церкві. Відповідаючи на запитання, Папа Франциск наголосив, що Церква робить все для того, аби боротися із зловживаннями, спрямовуючи зусилля, з одного боку, на впровадження ефективних процедур, а з іншого боку, не забуваючи про молитву й покаяння.