Папа: Діалог – це шлях, якого потрібно триматися

Про це повідомляють Новини з Ватикану.

Під час перельоту Папа знову наголосив на тому, про що говорив протягом цієї чотириденної подорожі: необхідно зберегти ідентичність балтійських країн, яку не раз намагалися розтоптати жорстокі нападники. Цю ідентичність захищають ті, для кого вчора вона була щитом і захистом від диктатур; сьогодні, на схилі віку, вони мають обов’язок передати її молоді в повноті спадщини культури, віри й мистецтва.

Військо для захисту, а не для агресії

Згадуючи про відвідини кімнат допитів під час відвідин Музею окупації й визвольних змагань у Вільнюсі, розташованого в колишньому осередку КДБ, Папа засудив насильство й торгівлю зброєю, яка його розпалює. За його словами, захищати батьківщину – законно і благородно, але державі потрібна «раціональна й неагресивна армія для захисту».

Це також стало нагодою нагадати про принцип розсудливості в тому, що стосується міграції, яка в балтійських країнах відбувається в обох напрямках. Папа нагадав, що очільники держав, із якими він зустрічався, визнали цінність «гостинності».

Угода з Китаєм

Одною з тем, які цікавили журналістів, була тимчасова угода з Китаєм щодо призначення єпископів, яка в день приїзду Його Святості до Литви перевела увагу експертів з ватиканських питань далі на схід. Критика цього кроку, над яким Святий Престол працював понад десять років, відома: Ватикан, мовляв, «продав» Церкву владі в Пекіні. Папа на це спокійно відповідає: цю угоду «підписав я», за неї «відповідальний я».

Він попрохав молитися за тих, хто, «маючи за плечима багато років підпілля», сьогодні насторожено ставиться до цієї угоди, і висловив сподівання, що вони врешті-решт довіряться Понтифікові. За його словами, у кожній мирній угоді «обидві сторони щось втрачають», проте китайських єпископів так чи інакше «призначає Папа» – угода лише визначає діалог щодо кандидатів.

Говорячи про Церкву в Китаї, Його Святість віддав шану «великій вірі» китайських католиків, яка зазнала чималих випробувань, і поділився особистим досвідом: після «відомого листа одного колишнього нунція» Папа отримав листа підтримки від китайських вірних, який підписали представники обох спільнот Китаю. Це для нього «було знаком».

Жахіття зловживань

Відповідаючи на запитання німецької журналістки щодо сексуального насильства духовенства проти неповнолітніх, Папа наголосив, що, навіть якби тільки один священик скоїв такий злочин, ішлось би про щось жахливе. У Церкві насильство значно страшніше, ніж будь-де, бо священики мусять «вести дітей до Бога», і це «не підлягає обговоренню».

Однак, зауважив Його Святість, не варто інтерпретувати минуле через призму сьогодення, коли панує інша чутливість. Колись такі злочини приховували – і не тільки в Церкві, а й в інших середовищ, наприклад, у сім’ї, бо говорити про це «було соромно». Однак, усвідомивши масштаби зла, Церква робить усе, що може, аби запобігти насильству.