Папська катехиза за 10 листопада 2017 року (повний текст)

Дорогі брати і сестри, доброго дня!
Сьогодні ми починаємо новий цикл катехиз, у якому зосередимося на «серці» Церкви – Євхаристії. Для нас, християн, дуже важливо добре розуміти цінність і зміст Меси, щоб якнайповніше жити стосунками з Богом.
Нам не можна забувати про численних вірних, які в усьому світі протягом двох тисячоліть історії зазнали смерті, захищаючи Євхаристію; і про тих, хто й сьогодні, ризикуючи життям, бере участь у недільній Месі. 304 року, коли християн переслідували за наказом імператора Діоклетіана, на півночі Африки було виявлено й заарештовано групу вірних, які вдома відправляли Службу Божу. Римський проконсул на допиті запитав їх, чому вони, знаючи про цілковиту заборону служити Месу, все одно це робили. І ті відповіли: «Без неділі ми не можемо жити», – що означало: якщо ми не служитимемо Євхаристію, то не зможемо жити, втратимо своє християнське життя.

Ісус і справді сказав Своїм учням: «Якщо не споживатимете тіло Чоловічого Сина й не питимете його кров, не матимете життя в собі. Хто тіло Моє їсть і кров Мою п’є, той живе життям вічним, і я воскрешу його останнього дня» (Йн 6, 53-54).

Тих християн із Північної Африки було вбито, бо вони служили Євхаристію. Вони залишили свідчення про те, що можна відректися від земного життя заради Євхаристії, яка дає нам життя вічне, роблячи нас учасниками перемоги Христа над смертю. Це свідчення – виклик для всіх нас, воно вимагає відповісти, що значить участь кожного з нас у Жертвопринесенні Меси і наближенні до Господньої Трапези. Ми прагнемо до витоків, «джерела води живої» – вічного життя, яке перетворює наше життя на духовну жертву хвали й подяки, роблячи нас одним тілом із Христом. Найглибший сенс Святої Євхаристії – це «подяка». Подяка Богові Отцю, Сину і Святому Духові, Який веде нас за Собою й перетворює у Своєму сопричасті любові.
У наступних катехизах я хочу відповісти на деякі важливі запитання про Євхаристію та Месу, щоб нагадати, а комусь і відкрити, як у цій таємниці віри віддзеркалюється сяйво Божої любові.
Другий Ватиканський Собор був сповнений прагнення скерувати християн до усвідомлення величі віри та краси зустрічі з Христом. Задля цього спочатку було необхідно, керуючись Святим Духом, адекватно оновити літургію, завдяки якій Церква постійно живе й оновлюється.

Центральна тема, на якій зосередилися Отці Собору, – це літургійна формація вірян, необхідна для справжнього оновлення. І катехизи, які ми розпочинаємо сьогодні, також мають саме цю мету: зростати в усвідомленні великого дару, даного нам Богом у Євхаристії.

Євхаристія – це чудесна подія, в якій оприсутнюється Ісус Христос, наше життя. Участь у Месі – «це щоразу переживання Господніх страждань і смерті. Це богоявлення: Господь присутній на вівтарі, аби пожертвувати Себе Отцеві задля спасіння світу» (Проповідь на Месі в домі святої Марти, 10 лютого 2014 р.). Господь присутній – Він тут, разом із нами. Часто ми приходимо, дивимося навколо, спілкуємося між собою, поки священик служить Євхаристію... Однак ми не з Ним. Але ж Він – Господь! Якби сьогодні Президент або якийсь відомий світовий лідер прийшов сюди, то я переконаний, що ми всі прагнули б наблизитися до нього, хотіли б із ним привітатися. Але вдумайтеся: коли ви йдете до Меси, там є Бог! А ви відволікаєтеся. Це ж Господь! Потрібно замислитися про це. «Отче, але ж на Месі нудно!» – скаже хтось. «Ви що, хочете сказати, що Господь нудний?» – «Ні, ні, ні, Меса – ні, а от священики – так». – «Ага, ви зважали на священиків, але ж Сам Господь є там!» Зрозуміло? Не забувайте про це. «Участь у Месі – це щоразу переживання Господніх страждань і смерті».

Спробуймо поставити кілька простих запитань. Наприклад, чому на початку Меси вірні роблять знак хреста й акт покаяння? І тут хочу зробити ще одну ремарку. Ви бачили, як діти роблять знак хреста? Не зрозуміло навіть, що вони чинять: хрестять лоба чи малюють у повітрі. Отак [Папа робить у повітрі хаотичний жест – прим. від vatican.va]. Потрібно навчити дітей належно хреститися. З цього починається Меса, з цього починається життя, з цього починається день. Це означає, що ми відкуплені Господнім хрестом. Подивіться на дітей і навчіть їх робити знак хреста добре. А читання під час Меси, навіщо вони тут? Чому в неділю звучать три читання, а в інші дні – два? Навіщо нам те, що називається «літургійні читання»? Чому їх читають і що вони означають? Або навіщо священик, який головує на служінні, каже: «Вгору серця…»? Він не каже: «Вгору телефони – робімо фотографії!» Ні, так недобре! Скажу вам, що мене дуже засмучує, коли я служу Месу тут, на площі чи в базиліці, і бачу дуже багато піднятих угору мобільних телефонів – їх тримають не тільки прості віряни, а й деякі священики, ба навіть єпископи. Але дуже прошу вас! Меса – це не шоу: це шлях назустріч страстям і воскресінню Господа. Тому священик каже: «Вгору серця». Це ж щось означає? Запам’ятайте: ніяких телефонів.

Дуже важливо повернутися до основ, щоб знову відкрити найсуттєвіше, що ми бачимо і до чого можемо доторкнутись у служінні Таїнств. Прохання святого апостола Томи (див. Йн 20, 25) – побачити й торкнути пальцем рани на тілі Ісуса – це прагнення хоч якось «доторкнутися» до Бога, щоби повірити в Нього. Те, про що святий Тома просить у Господа, – це те, чого потребуємо ми всі: побачити Його, доторкнутися до Нього, аби визнати Його. Таїнства відповідають на ці людські потреби. Таїнства та, зокрема, служіння Євхаристії – це знаки Божої любові, привілейований спосіб зустрітися з Ним.
Тож через катехизи, які сьогодні починаються, я хотів би знову відкрити вам красу, яка прихована в євхаристійному служінні та щоразу, проявляючись, наповнює кожне життя сенсом. Нехай Пресвята Богородиця супроводжує нас і на цьому новому етапі нашого шляху. Дякую.

Франциск, Папа

Ватикан
8 листопада 2017 р.

(Переклад КМЦ за текстом: http://w2.vatican.va)

По темі:
Папська катехиза за 25 жовтня 2017 року
Папська катехиза за 18 жовтня 2017 року (повний текст)
Папська катехиза за 11 жовтня 2017 року