Прислухатися до волання землі та бідних

Про це пише Vatican News.

До пандемії в усьому світі нараховувалося понад 700 мільйонів людей, що опинились в умовах крайньої бідності. Але, згідно з даними ООН, наприкінці 2021 року ця цифра може досягти 900 мільйонів. Лише в самій Африці, на думку спеціального доповідача ООН з питань крайньої бідності та прав людини економіста Олів'є Де Шуттера, це збільшення може відбутися на 25 мільйонів. Францисканець Бенедикт Айоді, керівник осідку Всесвітнього католицького кліматичного руху (англ. Global Catholic Climate Movement) для Африки, зазначив в інтерв’ю для Vatican News, що на цьому континенті, де існує проблема крайньої бідності, «не можна говорити про волання землі, не говорячи про волання бідних». В контексті спеціального року Laudato si’, що триватиме до 24 травня 2021 року, він розповів про кроки, що здійснюються тут на шляху до екологічного навернення. 

Дощовий ліс Кенії

За словами отця Айоді, проекти Всесвітнього католицького кліматичного руху в Африці спрямовані, насамперед, на відновлення лісів. Один з них – це національний лісовий заповідник в Какамезі (західна Кенія), що простягається на 200 квадратних кілометрів неподалік від озера Вікторія, в одному з найбільш густонаселених сільських регіонів Кенії. «У цій зеленій легені, в одній із знеліснених та деградованих місцевостей, – ділиться францисканець, – ми посадили понад 3 тисячі дерев місцевих видів завдяки нашим аніматорам Laudato si', яких ми маємо тут багато, але також завдяки місцевій громаді, парафіянам, організації «Caritas», співпраці з англіканцями під час ініціативи «Пора створіння» та з іншими інституціями, які мають подібні проекти: наші партнери посадили понад 50 тисяч дерев». Цей проект здійснювався також у контексті Міжнародного дня лісу, що відзначався 21 березня 2021 р. на тему «Відновлення лісів – шлях відновлення та добробуту»; окрім того, він співзвучний з темою цьогорічного Дня Землі, що відзначався 22 квітня, – «Відновити нашу Землю». Отець Бенедикт Айоді, що народився в Какамезі й добре знає дощовий ліс, зазначив, що він є дуже важливим для всього регіону, а також для всієї Африки.

Служіння Церкви в Уганді й Танзанії

Представник Всесвітнього католицького кліматичного руху зазначив, що Африка – це один з континентів, які найбільше страждають він наслідків кліматичних змін у та забруднення, а пандемія погіршила цю ситуацію. Внаслідок глобального потепління африканським народам загрожує підвищення рівня води в озері Вікторія, голод, напади сарани, як це сталося нещодавно в різних частинах Східної Африки. Ці проблеми спонукали Всесвітній католицький кліматичний рух розпочати минулої осені нову інформаційну кампанію для запобігання кліматичним змінам.

За дорученням місцевої Католицької Церкви, вони намагаються також поширювати обізнаність серед населення щодо наслідків будівництва нафтопроводу Уганда – Танзанія (UTCOP), відомого також як Східноафриканський трубопровід сирої нафти (англ. East african crude oil and gas pipeline, EACOP). Як пояснив священик, будівництво цього нафтопроводу суттєво збільшить викиди вуглецю, а крім того, існує висока ймовірність розливу нафти з нафтопроводу, бо близько третини споруди розташована у вододілі озера Вікторія, що є активною сейсмічною зоною. Існує також ризик накопичення небезпечних відходів, які потрібно буде утилізувати: трубопровід необхідно регулярно чистити, і це очищення призведе до утворення небезпечних відходів, що містять бензол. “Для цього проекту, – пояснив чернець-францисканець, – в Уганді та Танзанії у людей відібрали землю. Тут, насамперед, виникає проблема несправедливості.”

Він вказав також на такі проблеми, як низька ціна на землю, ризик масового переміщення населення, а також на небезпеки для природного довкілля.

Роздуми над енциклікою

Шлях до екологічного навернення проходить також через місцеві ініціативи. «Ми заснували невеликі гуртки Laudato si' на парафіяльному рівні в Кенії, Танзанії, Уганді та інших країнах Африки, – розповідає отець Бенедикт. – Кожен гурток має свого аніматора, і двічі на місяць вони проводять зустрічі, під час яких розповідають про енцикліку Папи Франциска, спочатку на інформаційному рівні, а потім також залучають людей до роздумів над цим документом». Окрім того, вони організовують такі ініціативи, як прибирання парків та інших районів міста. Священиків та богопосвячених осіб спонукають розповідати вірним про Laudato si'.

Волання бідних

У співпраці з місцевим відділом «Caritas» та з іншими благодійними організаціями єзуїтів або францисканців-капуцинів, Всесвітній католицький кліматичний рух працює з безпритульними дітьми в нетрях Кібери чи інших нетрях Найробі. В ці райони вони старагаються щодня доставляти їжу, а також вчать жінок провадити дрібну підприємницьку діяльність.

На завершення отець Бенедикт розповів про те, як його власна францисканська спільнота в Найробі докладає зусилля на користь екологічного навернення: вони не користуються автомобілем, а їздять на велосипеді або ходять пішки; вони насадили сад і город Laudato si', аби не купувати овочі і фрукти. До пандемії ченці тричі на тиждень годували 100-150 бідних людей, що мешкають неподалік від їхньої парафії. Однак у зв'язку з пандемією, вони вирішили перетворити цю допомогу на продовольчу картку, яку люди можуть використовувати безпосередньо для придбання їжі в супермаркеті. Одна з останніх ініціатив отців-капуцинів – це поширення інформації про Covid-19 через їхній телевізійний канал Capuchin Television, що є першим каналом для католиків у Кенії.