Від 16 години, а навіть і раніше, до Бердичева почали прибувати паломники. Завершенням паломницького шляху стане урочиста Євхаристія.
ФОТОГАЛЕРЕЯПаломників перед санктуарієм Матері Божої Святого Скапулярію у Бердичеві зустрічають ординарій Києво-Житомирської дієцезії владика Віталій Кривицький та отець Віталій Козак, хранитель Санктуарію. Ще лиш встигли привітати одних паломників, як наступне паломництво вже заходить на подвір’я храму.
Отож першою прибула паломницька група з Биківки. Поступово площа наповнювалась групами паломників з Хиельницького, Коростишева, Житомира, Києва та інших місцевостей. Також прибули паломники на велосипедах з Харкова та Коростишева. Були також окремі міні-паломництва з Острога та Любара. Був і паломник - Лицар Колумба Тадеуш Сова, що має 81 рік, з яких 63 р. міністрантського служіння біля вівтаря, парафіянин костелу Христа – Царя Всесвіту з м. Хмельницький.
Щоб потрапити на урочистість до Бердичівської Богородиці 81-річний пан Тадеуш встав о третій годині ночі, пройшов майже сім кілометрів до залізничного вокзалу, слухаючи радіо Марія та молячись Розарій. Сів на елекричку з Хмельницького до Козятина, а звідти до Бердичева. Дорогою всім дарував образки Святої Родини, та роздавав картки Радіо Марія. У Бердичів на відпуст прийшов четвертий раз. «Цей раз я прийшов подякувати Матері Божій за ті всі ласки», - сказав пан Сова.
Показуючи на сумку уточнив: «Ця сумка – це подарунок Леона Дубравського (єпископа Кам’янець-Подільської Дієцезії), коли я почав ходити (у Летичів) і цей хрест. Він мене нагородив і сказав: «Добре, що ти прийшов, що ти його носиш, я його зі Святої Землі привіз».
Також засвідчив про травму руки, врятовану молитвою до Богородиці.
«Рука вся почорніла. Я не відчував болю, до лікарні завезли і лікар сказав, що є загроза втрати руки. Мене кладуть і я Розарій відмовляю до Матері Божої прошу, щоб Вона врятувала мене. Коли кладуть на операційний стіл, лікар питає в мене: «Ви готові?» Я перехрестився і кажу: «Боже, начинайте». І тут знімали шкіру, тут вирізали, тут була яма (показує – прим.ред.), зашили. Я лежав два тижні, мне не боліло. Питалися хворі: «Болить?» Мене зовсім не боліло. Я молився, сказав дочці, я привіз образки Матері Божої Бердичівської, подарував лікарю. Наступного дня лікар оглядає мою руку, сказав сестрі, що робити, тоді підходить до дверей і звертається до мене: «Моліться, Вона вам дуже помагає». Медсестра не зрозуміла до чого він це говорить, а він прочитав ту молитву до Матері Божої і зрозумів. Він дав свідчення, що то Матір Божа мені врятувала руку».
Під час привітання групи Житомир-Бердичів, з якою прийшов, отець Петро Новосельський поділився своїм враженням: «Запам’ятався гарний настрій паломників!» Це паломництво долає 45 км за один день. Як сказав єпископ Вітайлій Кривицький, що напевно найдовше паломництво за подоланою відстанню - це 13 велопаломництво Харків-Бердичів, яке тривало 7 днів, впродовж яких подолали учасники 750 км під гаслом «Єдність». Найстарший - Адам (67 р.), наймолодший - Андрій (12 р.)
На вечірнє вігілійне святкування прибула Надзвичайний і Повноважний посол республіки Хорватії в Україні пані Аніца Джамич, яка щороку відвідує це святе місце та приїжджає до Богородиці коли дозволяє робочий графік.
Отець Віталій Козак, хранитель Санктуарію, додав, що навіть два тижні тому пані Аніца приїздила сюди.
Сам отець Віталій вже 15 років ходив у паломництві до Бердичева з різними групами. Цього ж року він зустрічає паломників, як хранитель санктуарію. «Я зрозумів, що набагато простіше йти, ніж це все приготувати. Організація - це зовсім інше, тут є багато різних питань, багато людей задіяних у підготовці, треба з усіма знаходити спільну мову. Я би краще пішов у паломництві», - поділився отець Віталій.
Минулорічний карантин сповнив серця тугою за цим паломництвом і цьогоріч ще далеко не всі зважилися прийти. Однак піших паломників прибуло майже тисяча осіб. Всі вони йшли як організовані групи, а також добиралися родинами чи одноосібно. Крім цього є велопаломники і ті, хто прибув іншим транспортом.
Урочистою ходою священики та єпископи, переважна більшість яких ішли у паломництві, обходом подвір’я санктуарію впровадили до початку вігілійної Меси у Всеукраїнському санктуарії Божої Матері Святого Скапулярію.
На початку Меси отець Віталій Козак, хранитель Санктуарію, висловив подяку за 30 років незалежності України, заохотив до молитви за 30-ту річницю відновлення церковних структур у нашій країні та представив присутніх єпископів. Серед них постійний паломник єпископ Станіслав Широкорадюк, єпископ-ординарій Віталій Кривицький, який очолив цю Службу Божу. Єпископ Павло Гончарук, котрий прибув як паломник з Харкова. Єпископ Микола Лучок, котрий сьогодні промовить Слово Боже, єпископ Радослав Змітрович проголосить конференцію та очолить Месу на нічному чуванні, а також єпископ Олександр Язловецький, що останнім часом був часто у Бердичеві на різних акціях.
Нелегкий шлях паломництва завершився і втома дороги зараз сяє спокоєм на обличчі присутніх. А вислухавши молитви, на початку Меси добрий Бог покропив дощем.
Починаючи проповідь єпископ Микола сказав: «Про що ви подумали, коли побачили це, тобто дощ? Знаєте цю історію про бурю на морі Що сказав Ісус: «ущухни» і я сказав ці слова просимо Тебе Господи, що б не було бурі граду, але щоб було так приємно. Хай буде воля Божа.» Ці слова вся площа відповіла оплесками.
Ось ще декілька цитат: «Життя з Богом не заплануєш – це пригода Бога».
«Без наших відкритих сердець, Бог не може благословити. Чим більше відкритих сердець, тим більше світла. Бог може виливати свою благодать і благословляти нашу країну, але для цього ми маємо бути відкриті».
«Перестаньмо впихати Бога у свої плани! Ні! Нам потрібно запитувати: Який твій план на моє життя?»
«Виявляється, що життя просте! Це ми ускладнюємо…»
«Сьогодні світ став дуже хитким, багато неспокою, незалежно від прогресу. Відчуваємо щораз меншу впевненість, що цей світ стоїть».
Завершуючи проповідь єпископ Микола подякував паломникам за їхню жертву, за молитви у тридцяту річницю незалежності України, закликаючи будувати нашу країну на тих стосунках, які дають нам правдиву єдність, яка все переможе.
Створивши досить широкі проходи, паломники приготувались приймати Причастя. Багато священиків уділяли Тіло Христа та, дотримуючить епідеміологічниг вимог, благословили діток жестом хреста у повітрі над ними. І увесь цей час – Святу Месу та привітання паломників співом та музичним супроводом огортав гурт Rejoice із Житомира.
На завершення Меси о. Віталій, хранитель Санктуарію, запросив до слова кустоша братів-капуцинів о. Блажея Суску. Той у свою чергу спонтанно заохотив всіх до роботи: звернувся з проханням до єпископа Миколи молитися про бурю у серцях присутніх, попросив музичний гурт підготувати спонтанну пісню, а сам у той час буде тримати витягнуту руку. «Є багато хлопців, яким подобаються дівчата. Це означає, що ти нормальний! Питай Господа – покажи мені, куди мені йти, покажи семінарії…» і так само звернувся до дівчат, заохотивши зробити вибір поки ще триває паломнитво, яке закінчиться на цій святій Месі завершальним благословенням.
Потім також був запрошений до слова заступник Провінціала Краківської провінції босих кармелітів о. Гжегож Тима, який висловив подяку всім – як духовенству, так, в особливий спосіб, паломникам, молитвам яких ввірив отців-кармелітів, що опікуються санктуарієм.
Єпископ Віталій нагадав, що коли кропив паломників, то вони просили більше води і пішов дощ, але він просив, щоб Господь не залишив їх так, бо почнуть кудись розбігатися, але нехай буде Твоя воля. Зроби так, щоб було добре. «Нехай це місце буде наповнене Богом, нехай Бога стане більше у кожному серці і коли ви прийдете додому, то як ви отримали дарма, так ви давайте. На це вас благословляю», - побажав всім єпископ Віталій Кривицький та завершив цьогорічний перший день святкування благословенням, запросивши перед цим на завтрашню урочистість.
Невдовзі буде більше фото
Схожі новини
