Школа біоетики УКУ про вакцини від Covid-19 та етичні виклики

У період пандемії, перед обличчям невидимого ворога Covid-19, суспільство переживає безпрецедентний для сучасної історії стан непевності. Напруження спричинене також і тим, що кожна людина в різних сферах свого життя повинна приймати рішення, які впливають не тільки на власне здоров'я, але й на здоров'я інших: від того, чи носити захисну маску, до того, чи щепитися від Covid-19. Зокрема, коли це заторкує моральні питання. Саме тому в такій ситуації надзвичайно важливо мати доступ до достовірної інформації, що походить з авторитетних джерел.

На прохання Vatican News, Школа біоетики Українського Католицького Університету, яку очолює отець-доктор Ігор Бойко, відповіла на запитання про етичні виклики, пов’язані з вакцинами від Covid-19. Цій публікації передувала серйозна праця команди цієї школи, до якої, окрім її очільника о. д-ра Ігора Бойка, входять д-р біоетики Марія Ярема, лікар-педіатр Ярина Пікулицька, докторанти біоетики Соломія Бойко й Наталя Цюпка та ліценціат біоетики Наталя Чернявська.

Під час засідання ВРЦіРО, що відбулося 27 січня 2021 року у Києві, Глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук наголосив на важливості того, аби держава забезпечила громадянам вільний вибір щодо того, чи вакцинуватися чи ні, а також – якою саме вакциною. Він підкреслив, що вибір вакцини важливий не лише з точки зору її ефективності та безпечності, а також і технології її створення, адже деякі вакцини створюються у спосіб, який порушує значні етичні питання. Чи могли би Ви прокоментувати ці слова? Про які етичні питання йде мова?

Питання вакцинації торкається ряду важливих питань та етичних дилем: автономії, ефективності, етичної дозволеності, спільного блага, особистої та суспільної відповідальності. Зокрема, щодо етичної дозволеності вживання вакцин, то тут іде мова про вакцини, які створюються за допомогою ліній ембріональних клітин людини. Такі лінії були б етично нейтральними, якби ці клітинні лінії походили від ембріонів, які померли природньою смертю. Однак, коли ми говоримо про походження цих ліній клітин, то мова іде про абортованих ембріонів в 60-их, 70-их та 80-их роках минулого століття. Ці аборти не були зроблені з метою виготовлення вакцин, а з особистих причин жінок. Все ж моральна проблема залишається і полягає в тому, що будь-яке використання клітин абортованих ембріонів є заохоченням до підтримки абортивної індустрії.

На даний момент є 4 лінії ембріональних клітин, а саме: WI-38, MRC-5, HEK293 та PER.C6. Їхній вік 50-60 років. Ці лінії ембріональних клітин є добрим матеріалом (з медичної точки зору) оскільки вони постійно діляться і служать середовищем для того, щоб виробляти вакцини та/або перевіряти їх ефективність.

Фахівці Школи біоетики подають короткі дані щодо ситуації з вакциною проти COVID-19

Є різні класифікатори вакцин, але, відносно вакцини від коронавірусу, важливо розділити вакцини на вірусні, векторні, білкові та вакцини на основі нуклеїнових кислот. На різних етапах вироблення вакцин від COVID-19 використовувалась лінія ембріональних клітин HEK293. Лінія HEK293 – це клітини ембріональної нирки людини, взяті з абортованого плоду і вирощені голландським біологом Алексом ван дер Ебом на початку 1970-х. Ця та інші лінії (WI-38, MRC-5 та PER.C6) іноді сьогодні використовуються для створення вакцин. Будь-яка вакцина, яка на своїх етапах розвитку використовує дані лінії ембріональних клітин людини, не потребує нових абортів.

Важливо зазначити, що вакцини від COVID-19, які на даний час (січень 2021 року) довели свою ефективність – або на етапі виготовлення, або на етапі тестування – використовували лінію ембріональних клітин HEK293.

Однак є також ті вакцини, які є етично бездоганними, але, на жаль, вони поки-що знаходяться на етапі преклінічних досліджень. Це означає, що ми поки не можемо надати жодних даних стосовно їхньої ефективності.

Нижче подаємо посилання на джерело, де вказані всі виробники вакцин від коронавірусу та використання лінії HEK293 на різних етапах виготовлення вакцин: https://lozierinstitute.org/update-covid-19-vaccine-candidates-and-abortion-derived-cell-lines/

Україна належить до глобальної (світової) ініціативи COVAX, яку створено на платформі Глобального альянсу із вакцин та імунізації (GAVI). До цієї ініціативи належать ще щонайменше 180 країн, які, так само, як і Україна, можуть розраховувати на безкоштовну вакцину або на вакцину зі зниженою ціною. Шлях COVAX один з-поміж інших, який дасть можливість провакцинувати 20% населення України від COVID-19. Іншим шляхом, яким попадуть вакцини до України, є кошти державного бюджету. На сьогоднішній день, Україна уклала договір про закупівлю вакцини виробника Sinovac Biotech Co., Ltd. (Китай) у кількості 1.9 млн доз. Цей шлях разом з попереднім дасть можливість протягом наступних двох років провакцинувати 50% населення від коронавірусної хвороби. Важливо зазначити, що на даному етапі, як до COVAX, так і до держзакупівель, можуть попадати виробники вакцини Pfizer BioNtech, Moderna, Sinovac Biotech Co., Ltd., Sinopharm та AstraZeneca (ті, які на даний час показали свою ефективність), але в майбутньому можуть бути і інші.

Відомо, що виробники вакцини від COVID-19 Sinovac Biotech Co., Ltd (Китай), Moderna (США), Pfizer/BioNTech (США/Німеччина) на етапі тестування використовували лінію ембріональних клітин HEK293, виробник AstraZeneca (США і Англія) використовували HEK293 на всіх етапах виготовлення вакцин. Дані про вакцину від китайського виробника Sinopharm свідчать, що лінія клітин HEK293 не використовувалась на жодному етапі виробництва вакцини. Однак, також відомо, що з Європейських країн лише Угорщина затвердила вакцину виробника Sinopharm для рутинної вакцинації своїх громадян від COVID-19.

Що означають морально заплямлені клітинні лінії? Яким чином сюди задіяні аборти?

Морально заплямлені клітинні лінії – це біоматеріал, який використовується на різних етапах створення вакцин (розробка, виготовлення чи тестування) і є недопустимим з моральної точки зору (ембріональна лінія HEK293), оскільки клітини походять від людських абортованих плодів. Такі вакцини не є «бездоганно чистими» і їхнє використання викликає етичні зауваги.

Що означають відмінні рівні у моральній відповідальності за використання клітин, взятих з людських абортованих плодів?

Коли йдеться про використання клітин абортованого плоду для створення клітинних ліній для вжитку у наукових дослідженнях – існують різні ступені відповідальності за співучасть у злі (пор. Dignitas Personae, 35). В організаціях, де використовують лінії клітин незаконного походження, відповідальність тих, хто приймає рішення про їх використання, та відповідальність тих, хто такого рішення не приймає, є різною (пор. Dignitas Personae, 35; Звернення щодо моральності використання деяких вакцин проти Covid-19 Конгрегації доктрини віри, 1).

Рівень моральної відповідальності особи, яка знає про походження вакцини і її використовує, є суттєво іншим від рівня моральної відповідальності особи, яка використовує вакцину, не знаючи про спосіб її виготовлення. Слід наголосити на тому, що в такому випадку не йде мова про пряму та безпосередню співпрацю у злі, а радше про непряму та віддалену. «Основною причиною вважати морально дозволеним використання цих вакцин є те, що вид співпраці у злі здійсненого аборту, з якого походять ці клітинні лінії (пасивна матеріальна співпраця), з боку тих, хто використовує отримані вакцини, є віддалений», – сказано у Зверненні Конгрегації доктрини віри (3).

Також суттєво відмінним буде рівень відповідальності осіб чи громадян, які не мають жодного впливу на державне рішення щодо закупівлі тих чи інших вакцин, але для захисту свого здоров’я та життя змушені погоджуватися з обраними для них вакцинами. Важливо підкреслити, що найбільша відповідальність лежить на фармацевтичних компаніях, які, володіючи достатньою інформацію, займаються розробкою вакцин та вибором необхідних матеріалів, а також на владних структурах, які приймають необхідні рішення щодо щеплення та захисту життя своїх громадян.

Чи визнання з боку Церкви моральної допустимості вакцин із заплямленими клітинними лініями означає, що Церква визнає моральність використання таких клітин?

Визнання моральної допустимості цих вакцин не означає, що Церква визнає моральність використання заплямлених клітинних ліній. Така позиція Церкви радше зумовлена неможливістю на даний момент використання «етично бездоганних вакцин». Моральний дозвіл на використання таких клітин і, відповідно, вакцин пов’язаний з високим ризиком зараження, а також соціальною відповідальністю.

Ватикан дав свою ствердну відповідь щодо можливості використання вакцин з огляду на високу смертність та складну ситуацію, викликану COVID-19: «Коли етично бездоганні вакцини проти Covid-19 недоступні (наприклад, у країнах, де вакцини без етичних проблем не надаються лікарям та пацієнтам, або де їх розподіл ускладнений через особливі умови зберігання та транспортування, або коли різні типи вакцин розповсюджуються в одній країні, але органи охорони здоров’я не дозволяють громадянам вибирати вакцину, якою потрібно робити щеплення), морально прийнятним є використовувати вакцини проти Covid-19, в дослідженнях та процесі виробництва яких вжиті клітинні лінії від абортованих плодів» (Звернення щодо моральності використання деяких вакцин проти Covid-19, 2). Водночас Церква закликає фармацевтичні компанії розробляти вакцини, які не створюють жодних етичних проблем ні медичним працівникам, ні особам, які роблять щеплення, і стверджує, що дозвіл використання етично не бездоганних вакцин ніяким чином не є підтримкою використання клітин абортованих ембріонів (пор. Звернення щодо моральності використання деяких вакцин проти Covid-19, 4). Вартує також підкреслити, що дозвіл Католицької Церкви використовувати небездоганні вакцини не є безумовним. Є кілька умов, при дотриманні яких таке використання є морально допустимим: 1) існує гостра необхідність захисту суспільства від поширення небезпечної хвороби і немає інших засобів це зробити, ніж через використання небездоганних вакцин; 2) ті, які використовують вакцини, виготовлені на клітинній лінії абортованої дитини, повинні протидіяти аборту як такому; 3) вакцинування повинне бути добровільним.

Що Ви можете сказати про вакцинацію в контексті відповідальності за власне здоров’я та за здоров’я інших?

Вакцинація є важливим досягненням суспільства та медичної науки. Саме завдяки вакцинам вдалося подолати багато небезпечних хвороб. Однак при виборі вакцин необхідно враховувати їхню якість, а також етичні аспекти. Для ефективної імунізації населення необхідно, щоб 95% суспільства були вакцинованими. Вакцинація, водночас, не може бути здійснена в примусовому порядку.

Необхідно створювати такі умови та обставини, в яких людина буде свідома та відповідальна не лише за власне здоров’я, але й також за благо суспільства: «Вакцинація, як правило, не є моральним обов’язком, і тому вона повинна бути добровільною. У будь-якому випадку, з етичної точки зору, моральність вакцинації залежить не тільки від обов’язку захищати власне здоров’я, а й від обов’язку сприяти спільному благу» (Звернення щодо моральності використання деяких вакцин проти Covid-19, 5). Основною метою вакцинації є сприяння охороні здоров’я та життя як окремої особи, так і цілого суспільства.