Covid-19: після пандемії світ потребуватиме зрілих коренів

Про це пише Vatican News.

«Показавши, як погані інвестиції довели нас до межі колапсу, ми зможемо вказати на шлях у протилежному напрямку – на інвестиції, які підтримуватимуть довкілля та стале майбутнє», –це, за словами фахівця з інвестицій Мартіна Палмера (Великобританія), є основним складником «рецепту» майбутнього після пандемії. Палмер є Генеральним директором фірми FaithInvest, що створює мости між релігійним та фінансовим світами. Вже 1995 року разом з принцом Філіпом він заснував НУО «Альянс релігій та охорони природи» (ARC), щоб допомогти релігійним організаціям розробляти екологічні проекти. Він твердо переконаний, що релігії відіграють вирішальну роль через свої благодійні та освітні мережі в усьому світі.

Не тільки гарні ідеї

Відповідаючи на запитання про те, яким чином Церква може відповісти на заклик Папи готувати майбутнє, підприємець зазначив, що найкращий спосіб – це власний приклад. «У своїх двох документах Evangelii Gaudium та Laudato si’, – зауважив він, – Папа не просто виклав гарні ідеї про краще майбутнє, але й дав нам знаряддя для деконструкції нинішньої моделі, яка привела нас до цієї кризи, аби будувати заново».

Робити інвестиції у те, що вважаємо цінністю

Інвестори не завжди усвідомлюють вплив своїх інвестицій на реальність (вирубка лісів, забруднення, соціальна експлуатація тощо). Щоб змінити таку тенденцію, Мартін Палмер радить їм повернутися до власних коренів: замислитися над тим, «що вони думають про цей світ і наше місце в ньому», які цінності випливають з цього та як вони впливають на їхнє рішення щодо інвестицій. Така модель, як пояснив бізнесмен, використовувалася під час ІІ Ватиканського Собору, коли чернечим орденам було запропоновано повернутися до свого коріння, щоб знати, як рухатись у майбутнє. Криза Covid-19 вчинила цю необхідність нагальною для всіх.

Ми ризикуємо, якщо не змінимося

У період економічного спаду існує тенденція, що люди не схильні ризикувати. Наскільки в такому контексті люди можуть схилятися до етичного інвестування? Відповідаючи на це запитання, Мартін Палмер пояснив, що справді, люди не схильні до ризику, але ризик тепер полягає, власне, в тому, що якщо ми повернемося до «нормального стану», ми лише збільшимо ймовірність колапсу.

Довгий шлях втілення в життя

Наскільки Ватиканська комісія Covid-19 та Католицька Церква в цілому можуть бути вірогідними, коли говорять про фінанси та необхідність переосмислення економічних систем? – таким було наступне запитання, на яке британський бізнесмен відповів: «Допоки Церква не реформує власні фінанси і не подасть приклад, що ґрунтується на вірі, вона може тільки просити інших наслідувати її на цьому шляху, цілком усвідомлюючи, що перед Церквою стоїть ще довгий шлях втілення в життя власного вчення на цю тему».

Без соціального служіння релігій суспільство зазнає краху

Мартін Палмер вказав на велику роль релігії та духовності у переході до фінансування сталого розвитку.

“Без шкіл, лікарень, соціального забезпечення, мереж підтримки, співчуття, праці з молоддю, опіки біженцями та мігрантами, захисту для уразливих груп населення, громадянське суспільство зазнає краху.” – наголосив він, додаючи, що віруючі повинні усвідомлювати цю свою вирішальну роль та, даючи приклад правильного використання ресурсів, запрошувати держави приєднуватися. «Релігії утримують більше закладів освіти та соціального служіння, ніж будь-яка держава у світі, – наголосив він. – Тож знову сядьмо за стіл як зацікавлені сторони, а не як прохачі!».