Наступного разу, коли прийдеш на месу (особливо у великому храмі) і матимеш трошки часу перед початком, роззирнись. Хто стоїть біля тебе?
Може, це жінка із надто викличним макіяжем. Або чоловік, зовнішність якого ти назвав би радше підозрілою. Або бабуся із дуже суворим виразом обличчя. Або чоловік у костюмі - певно, чиновник, подумаєш ти. Або підліток, що виглядає «проблемним». Галасливі діти, які ніяк не заспокояться. Різні й не завжди очікувані, як для церкви, люди.Але вони усі тут. Вони прийшли разом із тобою побути з Богом, і Господь приймає їх.
Тож, - 1, - перед тим, як наступного разу будувати уявлення про людину за зовнішнім виглядом чи довіряти стереотипам, подумай: можливо, в неділю ця людина піде до храму і буде молитися разом з тобою?
Тож, - 2, - перед тим, як вішати ярлики на людей, подумай: можливо, ти стараєшся жити праведно, а люди теж вішають на тебе ярлики просто за зовнішність. Хіба це приємно чи справедливо?
Тож, - 3, - перед тим, як оцінювати людину поверхнево і зневажати її, подумай: Бог приймає її такою, як вона є, а чому маєш осуджувати ти?
Озирнися на людей, коли наступного разу прийдеш до храму.
І відчуй, що, незалежно від їх зовнішнього вигляду, вони люблять Бога так само, як і ти.
А Бог любить їх.
Джерело: Вулична Академія Теології