Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Чому Бог допускає терпіння і обмеження в нашому житті?
18:02 П'ятниця 0 191
23-10-2020, 18:02

Чому Бог допускає терпіння і обмеження в нашому житті?

Коли ми відчуваємо на собі певні обмеження чи бачимо кого-небудь з обмеженнями, то про що думаємо? Які запитання з’являються у нас? Здебільшого, ми не радіємо, це швидше почуття смутку, нерозуміння, бунт.
Для чого і що таке – обмеження? Як їх розпізнавати? Наприклад, бідність чи достаток що з цього є обмеженням? Хвороба чи здоров’я? Наявність чи відсутність автомобіля, квартири, сім’ї, дітей – список можна продовжувати. Швидше за все, ми скажемо, що обмеження – це бідність, хвороба, відсутність автомобіля, квартири і сім’ї… Бо ж коли я здоровий – можу робити що заманеться. Коли живу в достатку – гроші відкривають мені широкі можливості, коли є авто – можу комфортно і швидко пересуватись.

З якого ракурсу ми дивимось на обмеження? Найчастіше – з позиції свого я – я хочу, я можу чи не можу.

Дитина-інвалід

У моїх друзів дитина з рідкісним генетичним захворюванням.

Коли бачиш цю дитину, то запитуєш себе: «Чому так? Хіба Бог не може його зцілити? Що Бог хоче цим сказати? Навіщо все повинно бути саме так? ».

Але свідоцтва моїх друзів, батьків дитини, просто вражають – у них є відповіді на подібні питання. Адже саме через цю дитину Бог сильно змінив їхні серця.

Коли численні друзі і знайомі цієї сім’ї бачать їх дитя, то чують проповідь від Бога. Для кожного Бог говорить щось своє, що потрібно почути саме цьому серцю!

Коли я дивлюся на їхню дитини, для мене вона -втілення послуху в обмеженнях. Вона слухняно живе тим життям, яке йому визначив Господь. Чи легко цій дитині? Ні! Від нападів вона сильно страждає. Чи може вона робити те, що хоче? З моїх спостережень – так: повернути голову, якщо щось привернуло увагу … і, мабуть, це все. Бунтує, нарікає, чи розповідає про свої хочу і не хочу? Ні, вона цього не робить, не може. Обмеження цієї дитини – це її призначення і роль, обрана для неї Богом.

Обмеження в їжі

Коли у мене почалися проблеми з нирками, я змушена була сісти на строгу дієту: певні продукти виключити, інші – включити. Як же я засмутилася, коли зрозуміла, що виключити доведеться улюблене, а включити, чого не люблю. І тут посипалися запитання до Бога: «Чому Ти так робиш? Хіба Ти мене не любиш, якщо я повинна їсти огірки, замість томатів? Я не люблю огірки! За що мені така кара?».

Святий Дух нагадав мені історію ізраїльського народу, коли вони втомилися від манни і їм захотілося м’яса. Я подумала: «Навіщо Ти нагадуєш мені цю історію – я не схожа на них. Це різні ситуації. Вони, звичайно ж, були не праві, тому що вони збунтували і не хотіли їсти те, що Сам Бог їм дав! Це була найсмачніша і найбільш корисна їжа, а вони згадували про те, що їли в Єгипті. Хіба може щось зрівнятися з манною?!». Але Бог не дарма нагадав мені цю історію і через неї говорив зі мною: через ці роздуми я раптом зрозуміла, що огірки та інше, що я так не хочу їсти, – це і є моя манна від Бога, це найсмачніше і найбільш корисне, що Бог дає мені, а те, що я хочу їсти (томати і все інше), вб’є мене.

Це усвідомлення підбадьорило мене, допомогло упокорити моє серце і кожен прийом їжі сприймати як поклоніння Богу з вдячним серцем за Його манну.

А ще мені хотілося жити в своєму будинку або затишній квартирці. Але все доросле життя я живу на орендованих квартирах, де господар диктує свої умови: то цвяха не забий, то меблі не рухай, то задовольняйся тим малим простором для своїх речей, який тобі виділили, то пропонує з’їхати через місяць. Ну просто суцільні обмеження. І якщо раніше я намагалася з кожної найманої квартири звити затишне гніздечко, то за останні роки Бог вчить мене жити на землі мандрівником і прибульцем, задовольнятися тим, що є сьогодні. Тут я не хочу зробити акцент на малому, але на задовольнятися, адже Павло теж говорив про це: Великий це зиск – побожність, вона бо дає вдовілля. Ми бо не принесли на світ нічого, та й винести нічого не можемо. А маючи поживу та одежу, цим будемо вдоволені. (1 Тим 6, 6-8).

Обмеження на орендованих квартирах насправді дарують мені свободу від прихильності до земного, і це благо від Господа, яке веде моє серце до поклоніння Йому.

Прийшовши в цей світ Ісус вибрав обмеження: Він, існуючи в Божій природі, не вважав за здобич свою рівність із Богом, а применшив себе самого, прийнявши вигляд слуги, ставши подібним до людини. Подобою явившися як людина, він понизив себе, ставши слухняним аж до смерти, смерти ж – хресної. (Флп 2, 6–8).

Навіщо? Щоби прославити Бога Отця і принести нам свободу, свободу від гріха і його обману, які нашіптують нам, що ми з усім можемо собі зарадити самі, що нам не потрібен Бог і що ми самі можемо бути як боги, які знають добро і зло.

Джерело: Дивенсвіт
Катехетика 11:01 П'ятниця 0 1 040 Що станеться, коли ми помремо? Багатьом із нас важко повірити, що смерть – це дійсно кінець, особливо коли помирає хтось, кого ми любимо. Хіба ж може настати кінець цій любові? У такі миті люди десь глибоко у своєму серці відчувають, що має бути щось іще.
Інформаційне повідомлення
Коментувати статті на нашому сайті дозволено лише на протязі 7 днів з моменту публікації.