У свято Марії Магдалини пропонуємо переклад тексту, що приписується одному середньовічному монаху і перегукується з сьогоднішнім Євангелієм.
Жінко, чому плачеш? Кого шукаєш?Той, кого шукаєш належить тобі, знаєш про це?
Маєш істинну та вічну радість, і плачеш?
Він - у Твоєму нутрі, а Ти шукаєш Його зовні.
Твоє серце є Моїм гробом. А там Я не є мертвий.
Живучий вічно, спочиваю у твоєму серці. Твоя душа — це Мій рай.
Ти мала рацію, я — садівник. Я — новий Адам.
Доглядаю та охороняю Свій рай.
Твої сльози, твоя любов, твій сум, усе це — від Мене.
Маєш Мене у своєму нутрі, не знаючи про це, тому шукаєш Мене зовні.
Тому з’явлюсь назовні, аби ти могла повернутись до себе,
аби у своєму нутрі знайшла Того, кого шукаєш зовні.
Середньовічний монах
Переклад КМЦ за Dumanie.pl
Conscientia: совість, сумління, свідомість
