Тебе навіки возвеличувати будемо: Царице Святого Розарію

Сила цієї молитви особливим чином виявилась 7 жовтня 1571 р. під час битви під Лепанто (над Коринфською затокою). Тоді змагались між собою два флоти: християнський та турецький, котрий набагато переважав у кількості. Турецький султан Селім ІІ ( син султана Сулеймана І Пишного) прагнув підкорити всю Європу і поширити на її території іслам.

Папа св. Пій V, домініканець, палкий шанувальник Божої Матері, почувши про війну, що наближалась, зі сльозами на очах почав промовляти ревні молитви до Марії, довіряючи Їй свої турботи під час молитви Розарію. Несподівано побачив видіння: йому здалося, що він опинився на місці битви під Лепанто. Побачив величезні флоти, що готувались до бою, а над ними – Богородицю, яка дивилась на нього спокійним поглядом і запевнила про перемогу християнського флоту. Неочікувана зміна вітру унеможливила мусульманські маневри і сприяла перемозі християнському флоту. Навалу турків до Європи вдалося стримати.

Святий Пій V, розуміючи, кому завдячує чудесним порятунком Європи, проголосив 7 жовтня святом Пресвятої Діви Марії Розарію і дозволив його відзначати у тих костелах, де існували Розарієві Братства. Климентій ХІ,131 дякуючи за чергову перемогу над турками під Белградом 1716 р., поширив це свято на всю Церкву.

Папа Леон ХІІІ, слушно названий Папою Розарію, видав 12 енциклік, де заохочував молитись цю чудесну молитву. Це завдяки йому жовтень став місяцем Розарію, а до літанії додали заклик «Царице Святого Розарію» (1883). Наступні Папи також возвеличували цю молитву, яку св. кардинал Джон Генрі Ньюман назвав скороченням Credo Церкви. Любив її також св. Йоан Павло ІІ, який щодня молився Розарій.

Документи Церкви незмінно підкреслюють велику вартість і силу Розарію, який є молитвою наскрізь євангельською, христоцентричною та еклезіальною. З Євангелія взято молитовні формули (Отче наш і Радуйся Маріє), як і таємниці, над якими роздумуємо у чотирьох частинах Розарію. Доксологія (Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу) – це розгорнута тринітарна формула, яку Ісус виголосив перед своїми учнями (Мт 28, 19).

Розарій – це молитва, сконцентрована на Христі. Навіть молитва «Радуйся Маріє» віддає Йому славу, а всі розарієві таємниці заохочують роздумувати над його життям та славою, до якої Він приймає свою Матір і спільноту Церкви. Церква – це спільнота покликаних до спасіння завдяки вірі в Ісуса Христа. Марія як Цариця Святого Розарію дає вірянам потужну зброю для боротьби за власне спасіння.

Марія любить Розарій, бо він сконцентрований на Богові і Божих таємницях. Молячись Розарій, пізнаємо таємниці життя Божого Сина і отримуємо міць для впровадження цих таємниць у життя. Життя християнина – це відтворення життя Христа. Розарій допомагає виконати це завдання. Молячись на розарії, стаємо другим Христом, Марія містичним чином народжує Його в нашому житті – так, як народила Його у Віфлеємі.

Молячись Розарій, не заблукаємо. Він вестиме нас через життя, визначаючи напрямок, підтримуючи у слабкості, зміцнюючи у боротьбі, потішаючи у смутку, радуючи серед небезпек. Він – як штурвал, який утримує корабель нашого життя у бурхливому морі і не дозволяє потрапити на мілину гріха. Його якір занурений у небо. Життя стає набагато простішим для того, хто молиться Розарій.

Диякон Яцек Ян Павловіч, переклад КМЦ

Зображення: rosaryshrineofstjude