33 дні приготування до Акту віддання себе Ісусу Христу через руки Марії (день 12)

День дванадцятий (Лк 11, 5-13,, «Про наслідування Христа», Кн. І, розд. 25)

Лк 11, 5-13

ВИТРИВАЛІСТЬ НА МОЛИТВІ

Далі до них промовив: “Якби хтось із вас мав приятеля, і той прийшов до нього опівночі Та й сказав до нього: Друже, позич мені три хліби, бо приятель мій прибув до мене з дороги, і я не маю що йому дати, а той зсередини відповів би йому: Не докучай мені, двері вже замкнені, і діти мої зо мною в ліжку; не можу встати й дати тобі, - кажу вам, що коли й не встане та не дасть тому, що він його приятель, все ж таки з-за його настирливости підведеться і дасть, скільки той потребує. Отож кажу вам: Просіть, і вам дасться; шукайте, і знайдете; стукайте, і вам відчинять. Кожний бо, хто просить, одержує; той, хто шукає, знаходить, і тому, хто стукає, відчиняють. Котрий із вас, батьків, коли син проситиме в нього хліба, дасть йому камінь? Або коли попросить риби, замість риби дасть йому гадюку? Або коли яйце попросить, дасть йому скорпіона? Отак коли ви, злими бувши, умієте давати дітям вашим дари добрі, оскільки більш Отець небесний дасть Святого Духа тим, що у нього просять!”
 
Про наслідування Христа, Книга І, Розділ 25

О, якби то не треба було нічого іншого робити, як тільки всім серцем і устами хвалити Господа, Бога нашого!

О, якби ти ніколи не потребував ані їсти, ані пити, ані спати, а міг безупинно віддаватися лише духовним справам!

Тоді був би ти далеко щасливіший, ніж тепер, коли з якої-небудь потреби мусиш служити тілу.

Якби не було тих конечних потреб, а тільки духовна пожива для душі, якої ми, на жаль, досить рідко коли шукаємо.

Коли людина дійшла до того, що вже ні в якому створінні не шукає для себе втіхи, тоді лише вона починає мати сердечне вподобання в Бозі: тоді вже вона буде вдоволена всім, що випаде.

Тоді вона не буде ані тішитися чимось великим, ані над малим сумувати, але цілком буде надіятися на Бога, який є для неї всім у кожній речі: для неї по правді ніщо не гине і не вмирає, бо все живе для Нього і жваво слухає в мить Його святої волі.

Завжди пам`ятай про кінець та про те, що змарнований час вже не вернеться ніколи. Без запопадливості та пильності ніколи не набудеш чеснот.

Як почнеш холонути до них, будеш зле почуватися.

Але коли щиро старатимешся, знайдеш святий спокій і відчуєш, як то праця стає щораз легша, завдячуючи ласці Божій і твоєму замилуванню в чесноті.

Чоловік, охочий і пильний, до кожного діла готовий. Набагато важче чинити опір хибам і пристрастям, аніж упрівати від тяжкої фізичної праці.

Хто не вистерігається дрібних хиб, помалу впаде у великі.

Завжди будеш тішитися ввечері, якщо день із користю перебудеш.

Пильнуй себе, заохочуй до праведності, упоминай; і хай діється з іншими людьми, що хоче, а ти не опускайся.

Настільки поступиш уперед, наскільки сам себе присилуєш. Амінь.

З "Трактату про досконале Набоженство до Пресвятої Діви Марії" Людовік Марія Гріньйон де Монтфорт

Досі ми говорили про необхідність набоженства до Пресвятої Діви Марії, а зараз слід було б висвітлити, в чому полягає те набоженство. Зробимо це з Божою допомогою, подаючи декілька основних правд, з яких вирине прекрасне та світле набоженство, яке я прагну поширити.

Ісус Христос – кінцева мета набоженства до Пресвятої Діви

Правда перша – Спаситель наш, Ісус Христос, істинний Бог і Чоловік, кінцева мета всіх наших набоженств, інакше стануть вони хибними й оманливими.

Ісус Христос – альфа й омега (Од. 1), початок і кінець (Од. 21, 6) усіх наших діянь.

За словами Апостола, ми повинні прагнути, щоб кожну людину зробити досконалою в Христі, бо тільки у Ньому живе повнота Божества, а також всяка повнота ласк, чеснот і доско­налості; тільки у Ньому здобудемо благословення Духа; Він – єдиний Учитель, який нас навчатиме, єдиний Господь, від якого залежатимемо, єдиний Голова, з яким ми повинні злучитися, єдиний взірець, до якого маємо уподібнитися, єдиний Лікар, здатний нас вилікувати, єдина Дорога, яка вестиме нас, єдина Правда, в яку ми повинні вірити, єдине Життя, яке нас оживлятиме, і наше єдине усе в усьому. Не дано, отже, під небом іншого імені, яке принесе нам спасення, окрім єдиного Імені – Ісус (Ці. 4,12).

Бог не заклав інших основ нашого спасіння, нашої досконалості і слави, окрім Ісуса Христа. Будь-який будинок, який не спиратиметься на ту скелю, стоятиме на сипкому піску і рано чи пізно завалиться. Усякий вірний, незлучений з Ним, як паросток, з’єднаний з виноградною лозою, відпаде, всохне і придатним буде лише для спалення (пор. Йо. 15,6). Позаяк перебуватимемо в Христі, а Христос у нас, не повинна лякати нас вічна кара (Рим. 8, 1).

Ні ангели в Небі, ні люди на землі, ні дияволи в пеклі, ані якісь інші створіння не здатні нам зашкодити, бо не зможуть нас позбавити любові Божої, що в Ісусі Христі (Рим. 8, 39).

Через Христа, у Ньому і з Ним усе можемо здійснити, водночас складати Богові Отцю в єдності зі Св. Духом усяку честь і славу, а також прямувати до досконалості, а для ближнього станемо ароматом життя вічного (Євхаристійна молитва Служби Божої).

Тепер молимось одну з поданих молитов на вибір: Гімн до Святого Духа

О Дух-Творець, зійди на нас,
Навідай душі слуг Твоїх,
Наповни милістю з небес
Людські серця, що Ти створив.Тебе Втішителем зовуть,
Тебе Всевишній в дар нам дав.
Ти джерело життя, вогонь,
Любов, бальзам для наших душ.Ти є десницею Отця,
Дари нам семикратні шлеш.
Обіцяний по праву Ним,
Ти мову язикові дав.Любов’ю влийся нам в серця
І дай нам світло пізнання,
Чеснотами завжди кріпи
Слабкі тіла своїх дітей.Даруй нам безустанно мир
І віддали всіх ворогів,
Показуй нам дорогу так,
Щоб оминути всякий гріх.Дай через Тебе знать Отця
І Сина нам спізнати дай.
Й Тебе, одне дихання Двох,
Дай визнавати всі віки. Амінь.

Ave, Maris Stella
(Марійний гімн з VII, або VIII століття)

Ясна зірко моря,
Матінко ласкава,
Ти зродила Бога.
Слава Тобі, слава!
Ти, що Гавриїла
Словом привітана,
Зміцнюєш нас в вірі,
Маріє кохана.
Дай всім в'язням волю,
А незрячим — очі,
Віддали всі біди,
Що нам серце точать.
О, Небесна Брамо,
Чиста Діво—Мати
Випроси в молитвах
В Сина благодаті.
О преславна Діво,
Ти — смирення взоре,
Дай усім спасенним
Жити у покорі.
Дай життя нам чисте,
Путь стели безпечну,
Бачить дай Ісуса,
Радість мати вічну.
Слава вся Отцеві,
Як і Його Сину,
І Святому Духу
У Трійці єдиній. Амінь.

Magnificat
Подячний гімн Пресвятої Діви Марії (Лк 1, 46-55)

Величає душа моя Господа,
і радіє дух мій у Бозі, Спасителі моїм,
бо Він зглянувся на покору слугині своєї.
Ось бо віднині блаженною зватимуть мене всі покоління,
бо вчинив мені велике Сильний!
І святе Ім’я Його,
і милосердя Його з роду в рід
для тих, хто боїться Його.
Він виявив силу свого рамена,
розсіяв гордих думками сердець їхніх,
скинув могутніх з престолів
і підняв угору покірних,
голодних наситив благами,
а багатих відіслав ні з чим.
Він пригорнув Ізраїля,
слугу свого, згадавши милосердя,
як і проголосив нашим батькам –
Авраамові та роду його аж до віку!

Детальніше про молитовну практику

Архівний відеозапис реколекцій

Тексти взято зі сторінки Царювання Христове