Папа: святість – це справжнє світло Церкви, яке повинно освітлювати шлях до Бога

Про це пише Vatican News.

«Протягом цього півстоліття своєї діяльності ваша Конгрегація уважно розглянула велику кількість біографічних та духовних описів чоловіків і жінок, аби подати їх як приклад та провідників християнського життя. Велика кількість беатифікацій та канонізацій, які були здійснені за останні десятиліття, вказують на те, що святі не є недосяжними людьми, але вони близькі до нас і можуть нас підтримати на нашому життєвому шляху», – мовив Папа Франциск на початку своє промови, яку він виголосив у четвер, 12 грудня 2019 року, приймаючи в Апостольському палаці у Ватикані очільників та працівників Конгрегації у справах святих, яка цього року відзначає свій 50-річний ювілей.

Привітавши кардинала Анджело Беччіу, Префекта Конгрегації, Архієпископа-Секретаря Марчелло Бартолуччі, всіх кардиналів та єпископів, які є членами Конгрегації, та інших присутніх працівників вищезгаданої ватиканської Дикастерії, а також постуляторів, які працюють над справами беатифікацій і канонізацій, Святіший Отець зазначив, що йому надзвичайно приємно зустрітись із великою родиною Конгрегації у справах святих, яка виконує важливу місію у Вселенській Церкві, допомагаючи у визнанні святості тих осіб, які вірно наслідували Ісуса Христа у своєму житті.

Близькість святих та їхня місія

Вказуючи на близькість святих до кожного із нас та на їхню готовність сприяти нам на нашому життєвому шляху, Глава Католицької Церкви звернув увагу на те, що мова йде про осіб, які досвідчили різних труднощів щоденного життя, які переживали підйоми і падіння, віднаходячи у Господі силу для того, аби щоразу підійматись і далі прямувати своїм християнським шляхом. Папа закликав зіставляти нашу євангельську послідовність із різними видами святості, адже кожен святий і кожна свята – це місія, це проект Отця, щоб відобразити і втілити в конкретному моменті історії певний аспект Євангелія.

Понтифік пригадав, що свідчення блаженних та святих нас освітлює, нас потягає та нас спонукає також до дискусії, адже воно є втіленим в історію та близьким до нас “Божим словом”. «Святість, часто у прихований та майже непомітний спосіб, просякає і завжди супроводжує життя Церкви, що є паломницею у часі. Тому ми повинні навчитися "бачити святість у терпеливому Божому люді: у батьках, які з великою любов’ю виховують своїх дітей, у чоловіках та жінках, які трудяться, щоб приносити хліб у дім, у хворих, у похилих віком черницях, які далі посміхаються…”», – мовив Папа, цитуючи Апостольське Напоумлення Gaudete et exsultate, наголошуючи на тому, що дуже часто мова йде про святість «по-сусідству», тобто про святість тих людей, які живуть поряд із нами і є відображенням Божої присутності.

Завдання Конгрегації

«Ваша Дикастерія покликана перевіряти різні види героїчної святості, тієї, яка сяє у дуже видимий спосіб, і тієї, яка є найбільш прихованою і найменш видимою, проте, однаково надзвичайною. Святість – це справжнє світло Церкви і як таке, її потрібно ставити на свічник, щоб вона освітлювала та скеровувала шлях до Бога всього спасенного народу», – додав Єпископ Риму, зазначаючи, що праця Конгрегації полягає у щоденній ретельній перевірці святості різних осіб, яку працівники Дикастерії сумлінно та компетентно виконують, досліджуючи документальні джерела та геройськість чеснот їхнього життя чи мучеництва.

«Праця Конгрегації дає змогу очистити поле від усієї неоднозначності та сумнівів, досягнувши повного переконання у проголошенні святості. Тому, я можу лише закликати кожного з вас прямувати шляхом, прокладеним і пройденим протягом чотирьох століть Конгрегацією Священних Обрядів, який в останні п’ятдесят років продовжує Конгрегація у справах святих», – мовив Папа Франциск.

Повноваження працівників Конгрегації

На закінчення Святіший Отець звернувся до Радників Конгрегації в історичних, богословських та медичних справах і до постуляторів беатифікаційних та канонізаційних процесів, закликаючи їх до усвідомлення їхньої відповідальної місії, що передбачає сумлінну і жертвенну працю. Серед іншого, він підкреслив: «Нехай постулятори ніколи не втрачають усвідомлення того, що беатифікаційні та канонізаційні справи є не лише процесуальною, але й духовною дійсністю». Для завершення таких процесів необхідне чудо, тобто, втручання Господа Бога, без якого неможливо провадити вперед жоден канонізаційний процес.