Аіку – автохтонний мешканець Амазонії, майбутній диякон

Про це повідомляє Vatican News.

У Франції  автомагістралі та дороги перетинають усю територію країни, поєднуючи між собою її населені пункти. У Гвіані, заморському департаменті Франції, площа якої дорівнює площі Ірландії, цю функцію сполучення виконують річки. Майже вся територія Французької Гвіани покрита амазонським лісом, а місто Маріпасула – вважається найбільшим за територією муніципалітетом Франції, хоча там мешкають тільки 12 тисяч осіб.

Звідси за півтора години можна добратися на каное до Ipokan Ëutë так званого «Містечка Свободи» – села заснованого шість років тому автохтонним мешканцем Аікумале Алемін, якого всі називають Аіку. Йому 43 роки, він одружений і має четверо дітей. Його батьки були протестантами.

Оздоровлення після читання Біблії

Понад десять років тому Аіку, який тоді мешкав у рідному селищі Антекуме Пата, захворів і ніяк не міг стати на ноги як фізично, так і морально.

“Я бачив усе в негативному світлі, все здавалося чорним, тому я подумав, що повинен покластися на щось надприродне, – ділиться Аіку. – Вперше в своєму житті я відкрив Біблію, перекладену на мову Уаяна американськими пасторами.”

За тиждень він прочитав від початку до кінця Біблію, що належала його батькові. «Для мене це було великим полегшенням. Я зміцнився духом і тілом, знову почав гратися зі своїми дітьми й забувати про хворобу». Аіку зрозумів, що він одужав.

Зустріч з єпископом

Тиждень після одужання до селища Антекуме Пата, де мешкав Аіку, завітав єпископ Еммануель Лафонт з міста Каєнни, що є адміністративним центром Французької Гвіани. Зустріч єпископа з місцевим мешканцем відбулася після не дуже приємного епізоду: його вкусила собака й Аіку надав йому першу допомогу. Запросивши єпископа до свого дому на обід, Аіку почав розпитувати його про Святе Письмо і єпископ запропонував йому свою Біблію.

Довгий шлях навернення

Наступного року на запрошення Аіку єпископ Каєнни провів у нього десять днів. Для них обох це стало нагодою для культурного взаємообміну: «Ввечері я попросив його сім’ю розповісти якусь історію народу Уаяна, – ділиться ієрарх, – а потім розповів їм одну біблійну історію. Дружина Аіку розмовляла тільки мовою Уаяна, тому він перекладав їй». 2009 року за ініціативою католицької організації «Secours catholique de Guyane» Аіку представляв автохтонні народи Америки на Всесвітньому соціальному форумі, що відбувся в бразильському місті Белень. А в 2010 разом з дружиною та іншими тубільними мешканцями взяв участь в Синоді дієцезії Гвіани.

До того часу Аіку не був охрещеним. «Я ніколи не питав його, чи він бажає отримати таїнство Хрещення», – зазначає єпископ Еммануель Лафонт. 

Але в серці Аіку вже народилася думка про Хрещення. Спочатку він звернувся до протестантів, яких було багато в його оточенні, але вони його не прийняли. Тоді Аіку просить охреститися в Католицькій Церкві. Він пропонує своїй дружині розпочати разом з нею цей шлях навернення. Спочатку вона не погоджувалася, бо в той час відвідувала протестантську спільноту, хоча також ще не була охрещеною. Врешті вона вирішує приєднатися до свого чоловіка.

«Це був надзвичайний день, – підкреслює єпископ Лафонт, повертаючись думками до 24 грудня 2012 року. – Вранці Аіку з дружиною отримали шлюб у муніципалітеті, а після обіду я їх охрестив. Вночі ми відслужили Святу Месу в їхньому помешканні, нас було сім чи вісім осіб. Наступного дня під час Євхаристії Аіку попросив уділити їм таїнство Шлюбу». Без сумніву, це було Різдвом для Аіку, його сім’ї, а також для їхнього єпископа.

На шляху до дияконату

В місцевості, де мешкає Аіку, досить часто члени однієї сім’ї належать до різних конфесій. 25-річний син Аіку належить до протестантів. Аіку розповідає, що на початку його земляки не сприйняли його рішення стати членом Католицької Церкви, бо раніше там ніколи не було католицької громади. Майже протягом півтора року протестанти й «Свідки Єгови» перешкоджали молоді з колегії в Маріпасула ставати на той самий шлях, що й Аіку. Аж поки один з американських пасторів не зупинив їх, наголошуючи, що не можна переслідувати своїх братів. 

Врешті, батьки Аіку також прийняли його навернення до католицизму. Тепер вони щонеділі відвідують каплицю, розташовану в селищі, яке заснував Аіку, залишивше рідне Антекуме Пата. Його шлях віри не зупинився на хрещенні: він вивчає катехизм і відчуває потребу допомагати Церкві. Долаючи велику відстань до Каєнни, спочатку на каное, а потім літаком, Аіку вдалося пройти курс приготування до дияконату. Цей досвід є унікальним для Амазонії.

Це ще один крок на довгому шляху.

“Це все не відбулося швидко, – зазначає єпископ Лафонт стосовно навернення Аіку. – Господь торкнувся його серця в час болю і Боже Слово проявилось як джерело оздоровлення. Цей конкретний випадок є прикладом того, як загалом відбувається євангелізація в Амазонії: з терпеливістю, через зустрічі та свідчення віри. Рухаючись за плином річок, Католицька Церква входить в серця автохтонних народів.”

Особливий статус для Церкви у Гвіані

Гвіана, заморський департамент Франції, має площу 83.856 км², її населення становить 270 тисяч осіб. 97% її території покрито Амазонським лісом. Особливий статус Католицької Церкви в Гвіані полягає в тому, що тут не застосовується закон про відокремлення держави й Церкви, який був прийнятий у Франції 1905 року. Натомість залишається дійсним королівський указ Карла Х від 1828 року, згідно з яким Загальна Рада Гвіани платить заробітну плату тільки католицьким священикам і держава утримує також місця культу. Ці норми були підтверджені Конституційною Радою 2017 року.