Святіший Отець відвідав Папський Латеранський Університет, де взяв участь у відкритті виставки, присвяченої кардиналові Торану, та виступив перед учасниками симпозіуму про покликання релігій виховувати до миру.
Про це повідомляє Vatican News.Діалог потрібен не лише для того, щоб запобігати чи вирішувати конфлікти, але є також можливістю явити цінності та чесноти, вписані Богом у кожне серце. На цьому наголосив Папа Франциск, виступаючи ввечері, 31 жовтня 2019 року, під час відкриття виставки «Каліграфія задля діалогу: сприяти культурі діалогу через культуру та мистецтво», присвячену світлої пам’яті кардиналові Жану-Луї Торану, Голові Папської Ради в справах міжнародного діалогу, який минулого року відійшов до вічності.
До цієї експозиції увійшли 24 твори саудівського митця Отмана Аль-Хузаїма, натхнені традиціями каліграфічного мистецтва. Відкриття виставки стало заключним актом одноденної конференції на тему «Освіта, права людини, мир. Засоби міжкультурної дії та роль релігій», яку Папський Латеранський Університет організував у контексті приготування до ініціативи Папи Франциска «Глобальний освітньо-виховний пакт».
Не можемо залишатися байдужими
Промовляючи до учасників конференції, Глава Католицької Церкви зазначив, що маємо обов’язок взяти на себе очікування та тривоги наших численних братів і сестер, які страждають від різних війн. «Ми не можемо залишатися байдужими, обмежившись закликами до миру. Всі ми, вихователі та студенти, покликані щоденно розбудовувати та захищати мир, підносячи молитву до Бога, щоби дав нам цей дар», – сказав він, наголошуючи на тому, що відповідальність перед новими поколіннями вимагає від нас сформувати їх спроможними відповідати на виклики нашого часу. А для цього «не вистачить бути критично налаштованими щодо минулого й теперішнього», але й «виявляти креативність», допомагаючи кожній людині виростати активним діячем.
Не обумовлювати, а передавати творчий досвід
За словами Святішого Отця, сучасні виклики вказують на те, що не вистачить передавати молоді лише технічні знання, але також – загальнолюдську та духовну мудрість. Дуже часто юнаки й дівчата почуваються відкиненими, бо «запропоновані цілі не є досяжними», або ж спроектованими «для задоволення обмежених інтересів».
«Замість того, щоб обумовлювати майбутній шлях молодих поколінь, ми повинні, радше, передати їм метод, спроможний цінувати досвід, навіть і негативний, а що ж може бути негативнішого від війни та насильства? Метод, спроможний розглядати факти в їхніх причинах та надавати засоби для подолання конфліктів і протиставлень», – підкреслив Папа.
Покликання людей віри
Як зауважив далі Глава Католицької Церкви, для людей, покликаних виховувати у світлі власної віри, згаданий обов’язок стає нагодою для свідчення, аби «допомогти іншим знаходити альтернативну до матеріальної модель». Дуже часто, однак, люди віри також обмежують лише даванням вказівок, замість того, щоб передавати досвід цінностей і чеснот.
«І, таким чином, перед обличчям конфліктів і необхідності будувати мир, не зауважуємо, як наше послання ризикує бути абстрактним і залишитися непочутим, теоретичним. Більше того, саме середовище, яке називає себе “релігійним”, але в дійсності є ідеологічним, викликає в деяких людей насильницькі почуття, а навіть і прагнення помсти», – мовив Святіший Отець, наголошуючи на необхідності «відновити здатність перебувати між людьми, вести діалог і розуміти потреби».
Діалог – освітній критерій
Папа додав, що не лише віруючі, але й усі люди доброї волі знають, наскільки є необхідним діалог в усіх його формах. Не лише для запобігання чи подолання конфліктів, але для «виявлення цінностей і чеснот, які Бог вписав у серце кожної людини та вчинив видимими силою створення». «Шукати й використовувати кожну нагоду для діалогу – це не лише спосіб життя чи співіснування, але, радше, виховний критерій. Діалог – це освітній критерій», – підкреслив він.
Муж діалогу й будівничий миру
У контексті спогадування постаті та спадщини кардинала Торана, Святіший Отець назвав його «мужем діалогу й будівничим миру», все життя якого «було спрямоване на перспективу діалогу». Насамперед, діалогу з Богом, а також – діалогу між народами, урядами та міжнародними інституціями; врешті – діалогу між релігіями, який не просто повторював вже існуючі спільні точки, але невтомно шукав нові.
«Як Голова Папської Ради міжрелігійного діалогу, він дав нам зрозуміти, що не вистачить зупинятися на тому, що нас наближує, але необхідно шукати нові можливості для того, щоб різні релігійні традиції могли передавати не лише послання миру, але також мир як послання», – сказав Папа.