Під час ранкової Святої Меси, відслуженої у «Домі святої Марти» 31 жовтня, Папа Франциск закликав християн усвідомити, відкритись та прийняти ніжність Божої любові в Ісусі Христі до кожного із нас.
Про це повідомляє Vatican News.Святий Дух допомагає нам усвідомити «любов Ісуса до нас» та приготувати наші серця до того, аби дозволити Богові нас любити. Такою була провідна думка проповіді Святішого Отця під час Служби Божої, яку він очолив у ватиканській резиденції «Дім святої Марти» у четвер, 31 жовтня 2019 року, опираючись у своїх роздумах, зокрема, на першому літургійному читанні з Послання святого Павла до Римлян. Папа пояснив, що Апостол Народів може здаватись дещо зухвалим через своє твердження, що «ні смерть, ні життя, ні ангели, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, ні висота, ні глибина, ні будь-яке інше творіння не зможе нас відлучити від Божої любові, яка в Ісусі Христі, нашому Господі».
Вірна та постійна Божа любов
Глава Каролицької Церкви зазначив, що опираючись на ці слова святого Павла, можемо ствердити, що ми є більше, ніж переможці, адже Бог нас любить. Апостол відчув цю любов вже від миті свого навернення, перебуваючи у дорозі до Дамаску. Вже у той момент в його серці зародилась справжня, велика, міцна любов, абсолютно не схожа на любов із телесеріалів, яка потім супроводжувала його у добрих та складних життєвих моментах.
Далі Папа заохотив присутніх застановитись над тим, як ми любимо Ісуса? Яка любов до Нього є у нашому серці? Чи відчуваємо Божу любов навіть тоді, коли надходять складні життєві хвилини, коли відчуваємо бажання ствердити, що Господь нас покинув? Папа підкреслив, що святий Павло був переконаний, що Господь ніколи не залишає людину; він на власному досвіді мав нагоду переконатись у великій Божій любові до людини. Тому, можемо сказати, що Апостол вказує кожному християнинові на шлях любові, яким потрібно йти, ніколи, у жодних життєвих обставинах, не сумніваючись у ніжній Божій любові.
Віддати своє життя за інших
Єпископ Риму наголосив, що Божу любов, яка є незбагненно великою, не можна описати словами. Про неї свідчить життя Ісуса, а ще краще те, що Він віддав його за нас, з любові до кожної людини: немає більшої любові, ніж коли хтось життя своє віддає за іншого. Папа заохотив задуматись над материнською любов’ю, яка, іноді, спонукає люблячу матір віддати своє життя за дитину. Той вчинок найвищого прояву материнської любові супроводитиме дитину протягом усього її життя, зокрема, у важкі життєві хвилини. Подібно й любов Ісуса: йдеться про конкретну любов, не абстрактну, яка є близькою до кожного із нас, яка є любов’ю “я-ти”.
Сльози любові
В євангельському уривку, прочитаному під час Святої Меси, євангелист Лука розповідає про один із виявів конкретної любові Спасителя: говорячи про Єрусалим, Ісус пригадав різні моменти, коли Він намагався обійняти всіх Своїх дітей, як квочка намагається взяти своїх курчат під свої крила, але Йому це не вдалося. Це болюча пригадка викликала на Його обличчі сльози.
За словами Святішого Отця, любов Ісус спонукала Його до того, що Він заплакав. Також і сьогодні Його любов до кожної людини спонукає Його до плачу за нас. Він не осудив Єрусалим і його людей, а, навпаки, стривожився тим, що люди не відкрились на Його ніжну любов.
Отож, на переконання Папи, якщо не збагнемо ніжності Ісусової любові до кожного із нас, то ніколи не зможемо зрозуміти якою насправді є Божа любов, що віддає останнє, що до останнього любить найбільшого грішника.