Папа: Не відкладаймо навернення на наступний Великий Піст

Про це повідомляють Новини з Ватикану.

Притча розповідає про господаря, який посадив у винограднику смоківницю. Вона, однак, протягом трьох років не дала жодного плоду. Тож господар доручив виноградареві зрубати її, на що той відповів проханням почекати ще рік, протягом якого спробує особливим піклуванням домогтися плодів.

Байдужість і любов

За словами Папи, господар представляє Бога-Отця, а виноградар – Ісуса, в той час як смоковниця – «байдуже та посушливе людство». Ісус заступається перед Отцем за людство, просячи дати ще трохи часу, аби в ньому змогли прорости «плоди любові й справедливості». Дерево, яке господар хоче зрубати, представляє «безплідне життя, неспроможне дарувати та неспроможне чинити добро».

«Воно є символом того, – вів далі Святіший Отець, – хто живе для себе самого, ситий і спокійний, вмостившись у зручностях, неспроможний звернути свій погляд і серце до тих, які поруч з ним і перебувають в умовах страждання, бідності, нещастя. Цьому наставленню егоїзму та духовного безпліддя протиставляється велика любов виноградаря до смоковниці: він просить господаря почекати, в нього вистачає терпеливості і він сам вміє почекати, присвячує їй свій час і працю. Він обіцяє господареві особливо заопікуватися цим нещасним деревом».

Час для навернення

Як зауважив Наступник святого Петра, ця притча вказує нам на милосердя Бога, Який залишає нам час для навернення. Незважаючи на неплідність, якою іноді позначене наше життя, Господь залишає нам можливість «змінитися та чинити поступ на дорозі добра». Однак, відтермінування вказує також на «нагальність навернення». У дійсності, виноградар каже: «Залиш її ще на цей рік, а якщо не принесе плоду, то вже зрубаєш».

«Можливість для навернення не є необмеженою, тому необхідно відразу скористатися нею; в іншому випадку вона буде назавжди втраченою», – сказав Папа, зауваживши, що можемо подумати, мовляв, почекаю наступного Великого Посту… Але чи можемо бути впевненими, що дочекаємося… «Можемо дуже сильно уповати на Боже милосердя, але не зловживати ним. Ми не повинні виправдовувати духовне лінивство, але зростати в стараннях без зволікання відповідати на це милосердя щирістю свого серця», – наголосив він.

Навернення і терпеливість

Святіший Отець підкреслив, що під час Великого Посту Господь заохочує нас до навернення. Кожен з нас повинен відгукнутися на цей заклик, «виправляючи щось у своєму житті, в своєму способі думання, діяння та переживання взаємин з ближнім». Водночас, ми також повинні наслідувати «терпеливість Бога», Який довіряє здатності кожного з нас «підвестися й далі продовжувати прямувати вперед». Бо Він «не гасить маленького вогника», але супроводжує та підтримує слабких, аби вони «зміцніли й зробили свій внесок любові в спільноту».

«Нехай же Пречиста Діва Марія допоможе нам прожити ці дні приготування до Пасхи як період духовного оновлення та довірливої відкритості на Божу благодать та Його милосердя», – побажав Папа.

Оплески для нового блаженного

Після проказування молитви «Ангел Господній», запевнивши у своєму молитовному супроводові ініціативи на користь подолання суспільно-політичної кризи в Нікарагуа, Святіший Отець скерував свою думку до Каталонії, де засяяла ще одна зоря святості.

«Вчора у Тарраґоні, Іспанія, – сказав він, – був беатифікований Маріано Муллерат-і-Сольдевіла, глава сім’ї та лікар, молодий 39-річний чоловік, який лікував фізичні та моральні страждання ближніх, засвідчивши своїм життям і мучеництвом першість любові та прощення. Він є прикладом для всіх нас, яким нелегко прощати. Нехай же він заступається за нас і допоможе ступати дорогами любові й братерства, незважаючи на труднощі та перешкоди», – побажав Папа, закликавши привітати нового блаженного оплесками.

«Так» Марії – нашим «так»

Святіший Отець також нагадав, що з нагоди свята Благовіщення він поїде до Лорето, до «домівки Пречистої Діви». «Я обрав це місце, щоб підписати Апостольське напоумлення, присвячене молоді. Прошу ваших молитов за те, аби “так” Марії стало “так” багатьох з-поміж нас», – сказав він.