Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів України
» » » Зимовий музично-літургійний вікенд у Києві: підсумки організаторів
17:11 Вівторок 0 152
1-05-2018, 17:11

Зимовий музично-літургійний вікенд у Києві: підсумки організаторів

11–13 травня в Інституті релігійних наук святого Томи Аквінського відбудеться вже другий музично-літургійний вікенд, покликаний стати відбірковим етапом для майбутніх студентів і слухачів нової програми – заочних музично-літургійних студій. Готуючись до цієї зустрічі, КМЦ поговорив з організаторами про їхні враження від попереднього вікенду, який пройшов 8–9 грудня 2017 року. На запитання відповідали викладачка музики й вокалу Зінаїда Левітіна й директор Навчально-катехитичного центру «Дерево життя» отець Ігор Гнюс ОР.
Які Ваші загальні враження?

О. Ігор Гнюс OPМої враження можна окреслити дуже хороші. Була можливість зустрітися з людьми, які прагнули більшого, які шукають у літургійній музиці не концерту, а наближення до Таємниці. І викладачі, й учасники мають прагнення професійно зростати, вони свідомі того, що людина, яка працює з літургійною музикою, окрім здібностей, мусить мати кваліфікацію та знання, щоб співтворити Літургію.

Своєрідним іспитом для цих зустрічей стали п’ятнична й суботня Меси, які дали змогу практично втілити набуті знання й навички. Учасників було небагато, проте вірні, які були на Службі Божій, дуже добре відгукнулися про результат. Хтось навіть запитав, чи, бува, у нас чогось не сталося, що з’явився новий хор (сміється).

Зінаїда ЛевітінаЯ не знала, чого саме чекати від вікенду, але, як на мене, все вийшло чудово. Учасники були свідомі своїх прагнень, що дало змогу визначити потрібні напрямки майбутньої програми. Перший – для людей без музичної освіти, які хочуть навчитися грати на органі для супроводу Меси; другий – для тих, хто бажає співати, вони теж переважно без музичної освіти; і третій – для тих, хто має базову музичну освіту й хоче розвивати музичні навички в літургійному напрямку. Тепер треба зрозуміти, як об’єднати в один навчальний процес людей, які мають такі різні стартові ресурси.

Моїм завданням було спланувати програму вікенду й запросити лекторів з т. зв. музичного сектору, а ще – провести лекцію з поставлення голосу. Мені сподобався підхід учасників до роботи, їхні уважність і наполегливість. Дуже втішною виявилася співпраця з організаторами вікенду й запрошеними лекторами. Я вела свій предмет, а ще разом з усіма брала участь у лекціях інших викладачів. Цікаво було познайомитися з учасниками й поглянути, як вони сприймають інформацію.

Скільки осіб приїхало приїхало на вікенд? Переважали жінки чи чоловіки?

І. Г.Загалом записалося десять осіб, проте через обставини, зокрема хвороби й умови – а музиканти вразливі до погоди, – прибуло тільки шестеро. Зрештою, ми й не розраховували на півсотні учасників, бо тоді не було б можливості застосувати індивідуальний підхід під час занять зі співу чи гри на інструменті. Здебільшого учасники були з Києва, й усі – жінки. Не всі вони мали музичну освіту, але тут більше важить те, чи має людина музичні здібності, слух і вразливість до літургійної музики. Освіту ж можна здобути.

Чому, на Вашу думку, участь у вікенді взяли тільки жінки? Чи брак чоловіків характерний для церковного музичного середовища?

З. Л.Наскільки мені відомо, на церковних органах грають здебільшого жінки, а в церковних хорах чоловічих голосів завжди бракує. Утім, це проблема не тільки церковних, а й світських хорів. Мабуть, одна з причин – те, що часто саме чоловіки утримують сім’ю, а в церкві доволі складно заробляти. Але зазвичай слухачі легше сприймають чоловічі голоси, та й більшість церковних хорових творів написана для чоловічого складу. Звісно, змішаний склад хору, коли є й чоловічі, і жіночі голоси, звучатиме повніше, гармонійніше і ґрунтовніше. Врахувати також треба й те, що сьогодні майже всі хорові партії духовної музики одразу передбачені для змішаного хору, і якщо вирвати з них жіночі партії сопрано й альтів, твір не звучатиме, його треба буде наново переписувати.

Щодо співу: що в церковній музиці важливіше – текст чи мелодія?

З. Л.Якщо говорити про церковну музику, то текст, адже «спочатку було Слово». Музика, особливо григоріанський хорал, завжди відштовхувався від слова. Уже пізніше терези перехилились у бік краси звуку – наприклад, в епоху бароко. Сьогодні наша проблема в тому, що ми віддаляємося від слова, намагаючись піймати «звуковий ефект» музики і отримати чуттєву насолоду.

Якісна церковна музика, безумовно, підносить людську душу до Бога. Проте часом складно зрозуміти, чи певний твір належить до духовної музики, особливо, якщо для його виконання використано гітару й ударні інструменти. Світська музика спрямована на виклик емоцій. І чомусь вважають, що й у храмі музика має викликати емоційну зливу. Я з цим категорично не погоджуюся, бо вважаю, що Бога не можна сприймати суто почуттями, це «інша» природа, яка потребує «іншої» музики, щоб спрямувати людину на вищий, не емоційний рівень захвату від Божої присутності. На жаль, зараз, надто ж на Месах для молоді, музику часто використовують, щоб викликати радість, яка далека від «Божої радості» й залишає людину у сфері цьогосвітніх почуттів.

Чи має значення мова тексту в церковній музиці Римсько-Католицької Церкви?

З. Л.Мабуть, важлива якщо й не латинська мова, то принаймні добре зроблений переклад. Найгірше, коли тексти укладає некомпетентна особа. Тоді такі пісні краще взагалі ніколи й ніде не співати. Проте якщо переклад і компонування тексту виконані якісно – наприклад, коли професійний перекладач радиться з музикантом про правильні наголоси та побудову фрази під мелодійну лінію або ж музикант пише текст, питаючи поради в лінгвіста, – то твір звучатиме гармонійно будь-якою мовою. Але, як на мене, латина це все-таки королева мов у Римсько-Католицькій Церкві. Вона, як і, наприклад, церковнослов’янська чи давньогрецька, вийшовши з повсякденного вжитку, стала окремою мовою для спілкування з Богом. Принаймні сталі частини Меси латиною та грецькою («Kyrie»), на мою думку, мають знати всі. Це не складно, але потрібно пояснити людям, що таке сталі частини і де вони в чині Меси.

Чи для Вас очікування й результати вікенду збіглися?

І. Г.Так. Про це свідчать спів на Службі Божій і відгуки вірних. Звісно, за органом була професійний музикантка, Зінаїда Левітіна, а тому псалом і «Алілуя» у виконанні учасників вікенду допомогли добре молитися в урочистість Непорочного Зачаття. Красиво проспівана Меса підкреслила характер урочистості.

З. Л.Результат перевершив очікування. Усі вивчені твори були виконані правильно та грамотно, за що окрема подяка регентові вікенду Світлані Казнодій. Вона змогла стисло й компетентно пояснити абетку хорового співу та реалізувати теорію під час Літургії. По суті, тільки результати наших предметів – її хорового класу й мого поставлення голосу – можна було оцінити одразу. Інші заняття мали теоретичний характер, і їхні результати стануть помітні лише в перспективі.

Отче, хто допомагав Вам із організацією зустрічі?

І. Г.По-перше, я вдячний за саму ідею такого вікенду отцеві Войцеху Сурувці OP й пані Ірині Максименко. Вони побачили потребу такого заходу, зрозуміли, як органічно ця ідея вписується в мету Інституту й Навчально-катехитичного центру. По-друге, пані Зінаїді Левітіній, яка не лише сама навчала учасників, а й особисто знає запрошених викладачів. Саме завдяки їй ці фахівці не тільки допомогли нам влаштувати репетицію хору чи познайомили зі структурою й принципами звучання органа, а й розповіли про різницю між літургійною та світською музикою та пояснили, чого справді потребує молитва людини в храмі – концерту чи простих і глибоких музичних форм.

Розмовляла Вікторія Семенова

За темою:
Музично-літургійний вікенд: підсумки
Музично-літургійна програма в Інституті святого Томи: чому, для кого, навіщо?
Нове прочитання давніх піснеспівів: концерт сучасної духовної музики в Києві

Залишити коментар

Клацніть на зображення щоб оновити код, якщо він нерозбірливий
Інтерв'ю 10:33 П'ятниця 0 1 779 Богопосвячене життя в Україні: інтерв’ю з єпископом Едуардом Кавою 2 лютого Католицька Церква відзначає Стрітення Господнє й День богопосвяченого життя, цьогоріч уже 22-й. З нагоди свята КМЦ поспілкувався з головою комісії у справах чоловічих і жіночих орденів Конференції єпископів Римсько-Католицької Церкви в Україні єпископом Едуардом Кавою, розпитавши про сучасну ситуацію, проблеми й перспективи богопосвяченого життя в нашій державі.