Чи можуть в Католицькій Церкві біля вівтаря прислуговувати дівчатка чи це привілей тільки чоловічої статі?
У керівництві ватиканської Конгрегації богослужінь і дисципліни Таїнств «Redemptionis sacramentum» про можливість прислуговування біля вівтаря дівчаток і жінок згадується в 47 параграфі: «До цього служіння біля вівтаря можуть допускатися дівчатка і дівчата, за рішенням дієцезіального єпископа і відповідно до встановлених правил». Документ Конгрегації був оприлюднений в 2004 році, але на той час у багатьох дієцезіях світу вже біля вівтаря прислуговували дівчатка.У деяких країнах дуже часто можна побачити дівчаок і дівчат серед міністрантів, їх може бути навіть більше, ніж юнаків. У 2010 році на зустріч міністрантів з Папою Бенедиктом XVI приїхало більше дівчат, ніж хлопців. Після цієї зустрічі в редакційній статті ватиканської газети «Оссерваторе Романо» був опублікований такий коментар:
«Роль міністранта завжди сприймалася як служіння, але разом з тим і як привілей, оскільки вона вводить в серце богослужіння, в простір вівтаря, до прямого дотику до Євхаристії. Позбавлення дівчаток такої можливості тільки через приналежність до жіночої статі завжди мало велику вагу і позначало глибоку нерівність всередині католицького виховання. На щастя, воно було усунуто вже кілька десятиліть назад. Хоча багато настоятелів парафій змирилися з дівчатками-міністрантами тільки в зв'язку з нестачею хлопчиків, які бажають виконувати це служіння, для дівчаток подолання цієї межі було дуже важливим, і саме так це було сприйнято, - про що свідчить жіноча більшість на десятому з'їзді міністрантів, який щойно завершився в присутності Папи.
Для дівчаток увійти в простір вівтаря означало кінець будь-якої спроби приписати жіночій статі нечистоту, означало можливість і для них пережити цей надзвичайно важливий досвід духовного становлення, означало по-новому поглянути на літургію і наблизитися до віри, долучаючись до самого її серця».
Джерело - Католицький оглядач з посиланням на Радіо Ватикану
По темі:
Важкі питання. Яка історія виникнення конфесіоналів?
Важкі питання: чи зустрінемо ми після смерті своїх рідних?
Важкі питання: Коли відбувається сходження Святого Духа?
Як КЦ ставить до психотерапії і психологів?
Як КЦ відноситься до піонерів і комсомольців? Чи може католик належати до таких організацій? А якщо колись був піонером, то чи треба сповідатися?