Папа: Відмова дбати про єдність між християнами – найбільша провина

Папа Франциск зазначив, що радіє з приводу того, що отримав нагоду відповісти взаємністю на гостинність, виявлену під час його Апостольської подорожі до Святої Землі. Згадуючи про ключові моменти цього паломництва, Єпископ Риму також висловив схвалення зусиллям православного патріархату, докладеним у співпраці з провідниками інших конфесій для реставрації святих місць Єрусалиму.

«Ця зустріч, – вів далі Папа Франциск, – дає мені нагоду ще раз висловити свою близькість всім тим, хто страждає задля конфліктів, що десятиріччями гнітять Святу Землю. Непевність ситуації та непорозуміння між сторонами й надалі спричинюють відсутність безпеки, обмеження фундаментальних прав та спонукають багатьох покидати власну землю. Тому, призиваю Божу допомогу й прошу всіх, хто залучений у цю справу, помножувати зусилля, спрямовані на досягнення умов стабільного миру, що ґрунтується на справедливості та визнанні прав усіх. З цією метою слід рішуче відкидати застосування будь-яких форм насильства, кожного роду дискримінації та всіх проявів нетолерантності до людей і місць культу».

Окремі слова Понтифік присвятив також всім членам різних християнських спільнот Святої Землі, побажавши, аби їх «завжди визнавали, як інтегральну частину суспільства», що, будучи повноправними громадянами, «невтомно роблять свій вклад у спільне добро та будування миру».

«Такий вклад буде ефективнішим мірою того, як зростатиме дедалі більша гармонія між різними Церквами регіону. Особливо важливим є зростання співпраці з метою надавати підтримку сім’ям і молодим християнам, щоб вони не перебували в таких умовах, які змушують покидати свою землю», – сказав Єпископ Риму, наголошуючи:

«В цьому сенсі, в слухняності щирій молитві Ісуса за Своїх учнів у світлиці Тайної Вечері: “Щоб вони були одно, аби світ увірував”, хочу ще раз підтвердити щире прагнення та цілковиту заанґажованість у поступ на шляху до повної єдності між нами. Добре знаю, що деякі рани минулого й надалі залишають знаки в пам’яті багатьох людей. Історію змінити неможливо, але, не забуваючи про серйозні прояви браку любові, виявлені протягом сторіч, разом звернімо свій погляд до майбутнього повного примирення та братерського сопричастя і розпочнімо чинити те, чого прагне Господь. Не чинити цього буде найбільшою провиною сьогодення, виявом неуважності до наполегливого Христового запрошення та знаків часу, які Святий Дух сіє на шляху Церкви».

Папа закликав не дозволити на те, щоб «спогади про епохи, позначені взаємним мовчанням чи взаємним обміном звинуваченнями, труднощі теперішності та непевність щодо майбутнього» стали на заваді «спільному прямуванню до видимої єдності». Знаком надії, «що дає розраду», він назвав триваючий богословський діалог між католиками й православними, в якому беруть участь і представники Єрусалимського Православного Патріархату. Чи ж не було б прекрасним, як підсумував Папа Франциск, якби про католиків і православних, що живуть в Єрусалимі, можна було б сказати словами святого Луки про першу християнську громаду: «Всі віруючі перебували разом […], маючи одне серце та одну душу».