Мартін Турський — єпископ, перший святий, який не помер мученицькою смертю, засновник капеланства, патрон Франції. Церква відзначає його спомин 11 листопада, в день, коли його тіло перепоховали у місті Турі.
Батько мріяв, щоб Мартін наслідував його, тож коли Мартіну було п’ятнадцять, він розпочав військову службу. Одного разу в Ам’єні майбутньому святому, вже римському військовому, випало проїжджати повз голого жебрака. Воякові стало шкода нещасного, він розрізав свій плащ надвоє і віддав тому чоловікові половину. Уночі після цієї події Мартіну наснився Ісус. Він ішов поміж ангелів у плащі, який Мартін подарував жебракові.
Епізод, коли римський легіонер дарує половину свого плаща бідняку, став традиційним зображенням святого Мартіна на іконах.
Після того випадку Мартін вирішив присвятити себе Богові. Він покинув військо і заснував перший монастир у Галії. Згодом його проти волі обрали єпископом Тура. Проте такий стрибок у «кар’єрі» не вплинув на світогляд Мартіна: він залишався простим, скромним, багато часу приділяв розвитку монастиря. Святий вважав, що основою чернечого життя має бути послух і служіння людям через місіонерську роботу. Власне під час місіонерської подорожі він і помер.
У ті часи багато єпископів підтримували думку, що єретиків слід карати смертю. Мартін вважав це неправильним, адже люди, які відходять від істини, втрачають справжню віру, прирікають свої душі на вічні страждання, а важчого вже покарання не придумаєш.
Святий Мартін є покровителем багатьох соціальних груп, насамперед воїнів і жебраків.
Підготувала Василина-Катерина Булик