Буває, що найбільш відоме є водночас найменш знаним. Певною мірою це стосується Євангелій, апостолів і євангелістів. Напевно не всі звертали увагу, що в Євангелій — два автори Йоани. Бо один — апостол Йоан, а другий — «Йоан, званий Марком» (Діян 12,25). І що євангеліст Марко — не апостол у нашому поточному розумінні, як один із Дванадцятьох.
Про це пише CREDO.Юнак Йоханан на прізвисько Маркус (латиною — «молот») був небожем Варнави (Кол 4,10), можливо — левітом, як і Варнава, або принаймні прислужником у синагозі. Його мати Марія була важливою для нас і Євангелія людиною: швидше за все, саме в її домі, у приміщенні для гостей, відбулася Остання Вечеря, а також цілком можливо, що їй належав і той шматок саду на Оливній горі, де Ісус востаннє перебував з учнями. Сам Марко у Євангелії згадує факт, який оминають інші євангелісти: юнак, якого ледь не схопили, але він утік, залишивши в руках переслідувачів покривало (Мк 14,51). Це може бути вказівка на нього самого. За звичаєм, один зі слуг або молодших синів дому ночував у саду чи полі, як сторож від чужих і злодіїв.
Святий Петро називає Марка своїм сином (1 Пт 5,13), швидше за все з огляду на те, що він його охрестив. Вечірник (Горниця) служив апостолам прихистком після смерті Вчителя: саме туди подався св.Петро після того, як ангел його вивів із в’язниці (Діян 12, 11-17). Там св.Петро навчав юного Марка всього, що знав і пам’ятав зі слів та дій Христа Спасителя, а хлопець слухав і сповнювався подиву, що пізніше відбилося в написаному ним Євангелії, яке ще зветься «Євангелієм чудес». Саме Марко зосередився на зціленнях, воскресіннях, пророцтвах, об’явленнях, а не на проповіді, богословському поясненні місії Христа. Можливо, він прагнув не так розтлумачити, чому й навіщо, як показати Ісуса-чудотворця, що сильніше приваблює людей, а надто не посвячених у глибини теології. Хоча Марко зовсім не є неглибоким популяризатором християнства, який би обіцяв самі троянди без тернів. Він говорить про багато чудес, але й про те, що учні та послідовники Христа успадкують також і Його долю — страждатимуть, як і Вчитель. Марко бачив смерть св.Петра, свого батька й наставника у вірі, отож легкодумне проповідування «тут чудеса, тут класно» було йому чуже.
А ще — саме св. Марко став родоначальником такого літературного жанру, як Євангеліє. То він використав слова «Добра Звістка» — «евангеліон». Його Євангеліє найкоротше, не найкраще з мовного погляду, але він усе одно — перший.
Переказ каже, що св.Марко загинув «у восьмий рік Нерона» в Александрії. Там його тіло покоїлося до 828 року, коли правитель-мусульманин вирішив зруйнувати його храм, а мармурові плити і колони використати на потрібну собі будівлю (розтягування церков, як бачимо, почалося не в СРСР). З побоювань, що тіло євангеліста буде осквернене і пропаде, двоє купців потайки його вивезли до Венеції, прикривши корзину свининою, щоб мусульмани не робили митного огляду. План вдався. А св.Марко став покровителем Венеції.
Символ святого Марка — крилатий лев.
20 травня – довільний спомин Бернардина Сієнського, покровителя узалежнених від азартних ігор Народився Бернардин (1380–1444) у шляхетній родині в місцевості Масса-Мариттіма (Італія). У шість років залишився повним сиротою, і його взяв на виховання дядько, який мешкав у Сієні.
14 травня – свято апостола Матія, опікуна безплідних подружжів
13 травня – довільний спомин Діви Марії Фатімської
16 травня – довільний спомин святого Андрія Боболі, покровителя залізничників
Святі дня 12 травня Церква згадує святого Панкратія, покровителя дітей За переказами, Панкратій походив із Фригії. Малою дитиною втратив батьків, тому виховував його дядько Діонісій. Разом із дядьком хлопець і переїхав до Рима, де йому вділив Таїнство Хрещення святий Папа Марцелін.Схожі новини
