У Цумані розповідають, що від старої будівлі костелу йдуть підземні ходи до маєтку Радзивіллів в Олиці. Але оскільки досі ніде вони не проявилися та жоден із можливих ходів не провалився – то, найімовірніше, це просто місцеві легенди.
Костел святого Аргентинуса в Цумані був збудований у 1936 році. Це останній мурований храм родини Радзивіллів, який був зведений коштом олицького князя Януша Радзивілла.
Збудували його у стилі романської архітектури італійських святинь. Але від колишньої пишноти не залишилося й сліду. На сторінці проекту Волинський спадок є одне зі збережених фото, як костел виглядав після будівництва.
Освячення костелу св. Аргентина у Цумані. Фото 1936 року
Після Другої світової війни храм розграбували, а дзвіницю взагалі знищили. За часів радянської влади тут навіть був склад, а з 1957 року облаштували будинок культури, який є тут до нині.
Сьогодні тут розташований Центр культури Цуманської громади, який об’єднує будинки культури громади і бібліотеки. Керівниця Центру культури Лариса Януль каже, що збирає в папку матеріали, де є згадки про місцеву пам’ятку, для історії.
У залі є сцена і глядацькі місця, де можуть розміститися 250 глядачів. За кулісами – невелика костюмерна, там колись був вівтар. Є тут і балкон, де колись міг розташовуватися хор, а зараз там стоять крісла, а в стіні – віконце колишньої кінобудки.
До слова, у прибудованій частині костелу час від часу й досі відправляють службу, проте прихожан-католиків сьогодні в Цумані майже немає, розповідають в громаді.
Костел розташований на пагорбі та оточений невеликим парком зі сходами, де влітку часто відбуваються різноманітні заходи для мешканців громади на такій собі літній сцені.
У селищі і досі побутує легенда про те, що костел об’єднаний з маєтком Радзивіллів в Олиці підземними ходами. Проте жодних підтверджень цьому досі не було віднайдено.
Як розповідає голова громади Анатолій Дорошук, Цумань тісно пов’язана з історією Радзивіллів не лише костелом. Землі навколо Цумані належали князю Михайлу Чорторийському, які він у 1583 році передав у власність Станіславу Радзивіллу.
«Є писемні згадки від 1710 року, що на місцевому острові (річки Путилівка, – ВН) була розташована кузня, тут видобували руду. А наприкінці XIX століття, перед Першою світовою війною, князь Радзивілл свою ділову столицю переніс у Цумань: тут побудували тартак – док, звідки експортували деревину в Бельгію, Німеччину. Культурна столиця залишалась в Олиці, а в Цумані була ділова», - додає він.
У реєстрі майна Олицького замку за 1803 рік, який подає в своїй праці доктор історичних наук Володимир Александрович,є згадка про «унікальну резиденцію Радзивіллів» у Цумані, йдеться на сторінці ГО «Волинська фундація». Проте це єдине джерело, в якому згадується про ймовірне існування князівського маєтку в Цумані.
Юлія Малєєва
Джерело: Волинські новини