«І сотворив Бог людину на Свій образ; на Божий образ сотворив її; чоловіком і жінкою сотворив їх» (Бут 1, 27). У главі 2 книги Буття міститься глибина таїнства подружжя – чоловік полишає батьків і стає зі своєю жінкою одним тілом (в. 24).
Подружжя було дане Богом людині, аби в ньому відбилися любов і зв’язок Пресвятої Трійці. Чоловік і жінка стають одним тілом. У Біблії «тіло» означає цілісну людину, як плоть, так і душу, тобто подружжя утворює не лише тілесну спільність, а й істину єдність осіб. Ця єдність така глибока, що в цій тимчасовій реальності подружнє «ми» стає начебто відблиском Божого «Ми» трьох Осіб Пресвятої Трійці (Йоан Павло ІІ, проповідь 15 жовтня 2000).Хоча Пресвята Діва Марія та святий Йосиф не ділили подружнього ложа, вони спромоглися перебувати в такій єдності та любові, що їхнє подружжя стало найліпшим місцем для народження Божого Сина. У Божому задумі сім’я має особливе місце: у ній народжується нове життя, через неї людині передаються цінності та світогляд. Господь благословив її від початку світу, а особливо тоді, коли в ній народився Христос. Протягом життя кожна людина перебуває в сім’ї, яка може набувати різних форм – від окремої родини до цілого роду людського, проте Свята Родина залишається для кожного прикладом самозречення задля добра любої особи, слухання Божих велінь, гостинності, терпливості у випробуваннях і довіри навіть у час смертельної небезпеки.
Про святість і спасіння через сім’ю довгий час мало говорили. Папа Лев ХІІІ перший вказав на неї як на місце, де людина освячується, а Папа Бенедикт XV затвердив свято Святого Сімейства в усій Церкві. Як ченці вказують шлях повної відданості на служіння Богу, так і ті, хто живе в сім’ї, показують приклад любові, вірності, єдності й радості від співдіяння з Творцем життя. Церкву неможливо помислити без одних або інших.
Таємниця втілення Божого Сина постає в тісному зв’язку з сім’єю – не лише назаретською, а з кожною сім’єю і в певному сенсі з кожною людиною.
Уклала Юлія Бойко