Святий Елігій народився в Шаптелі (нині Франція) 588 р., в сім’ї галло-римського походження. В родиннім домі навчився християнських цінностей та благочестивого життя. Щоб розвивати здібності сина, батьки віддали юнака на навчання в Лімож до славетного Аббона, майстра-золотаря, де майбутній святий опанував ювелірну справу.
Пізніше родина переїхала до Нейстрії, де хлопець влаштувався працювати помічником майстра королівського двору Боббо. На службі у короля Хлотара ІІ Елігій показав себе як талановитий майстер, сповнений Божого страху. Особливо це стосувалось виготовлення трону для короля – ніхто не міг звинуватити Елігія в шахрайстві з коштовними матеріалами, оскільки його робота була чесною.Його талант та скромність оцінив король, і Елігія було призначено мінцмейстером, а згодом – фінансовим розпорядником королівського двору. При Дагоберті І святий Елігій став скарбничим королівства, а сам король неодноразово користався порадами Елігія та дослухався до них. Не дивлячись на добру платню, Елігій не прагнув до розкоші. Зі своїх статків подавав нужденним та допоміг у будівництві двох монастирів. Деякі джерела стверджують, що перед обранням в 641 р. єпископом Елігій покинув служіння при королі та вступив до монастиря. Однак йому не вдалося здійснити бажання серця і віддатись молитві і тиші, він мусив прийняти обов’язки пастиря в Нуайоні. Елігій виявився добрим пастирем, стійким у боротьбі із дияволом, запальним місіонером, котрий турбувався про спасіння душ. Присвятив багато років на поширення християнства в Нідерландах та Фландрії, заснував нові монастирі та храми, його молитвами від пожежі був врятований храм святого Марціала та сталося чудо зцілення паралітика.
Святий Елігій залишив після себе гомілії на тему Останнього суду та проповіді. Помер 660 р.
Зображується в єпископському вбранні, але частіше за роботою з коштовним матеріалом.
Покровитель ювелірів, золотарів, майстрів по металу, заступник при пожежі.
Уклала Юлія Бойко
Зображення: Вікімедіа