14 липня Церква згадує святого Каміля де Лелліса, покровителя медичних працівників

Каміль пішов за прикладом батька, вступив до війська та брав участь в бойових діях проти турків. Проте через стан здоров’я й батько, і син мусили повернутися додому. На нозі Каміля була рана, яка не гоїлася, тож йому довелося виїхати на лікування до Рима. Згодом юнак іще кілька разів вирушав із військом у походи, але був імпульсивний і схильний до азартних ігор, тому, програвши в карти навіть обладунки, остаточно повернувся до мирного життя.

1575 року, працюючи в капуцинів у Манфредонії, пережив навернення. Прийняв капуцинський габіт, проте недолікована рана знову нагадала про себе, і Каміль поїхав у римську лікарню, де почав служити хворим. Керований Божою волею, облишив намір приєднатися до спільноти капуцинів і впізнав своє покликання у служінні хворим і присмертним. Деякий час виконував функції економа лікарні. Заохочував до служіння хворим, але зустрічався з байдужістю оточення. Шукав сили у молитві, у скрутні хвилини знаходив підтримку в промовлених із хреста словах Ісуса.

Поки навчався в семінарії, навколо нього збиралися охочі працювати з хворими. 1584 року Каміль отримав свячення, а 1586 було затверджене його згромадження, члени якого разом зі звичайними обітами брати складали четвертий – про цілковиту відданість хворим. Спільнота швидко розвивалася, тому засновник написав устав і вказівки, як належить поводитися з недужими. Намагався нести допомогу навіть у найменші села, тому подорожував і тоді, коли став здоров’я не сприяв цьому. Праця не заважала Камілеві в духовному житті: він мав дар пророкування та споглядання, за його заступництвом ставалося багато чудес – як за життя, так і після смерті.

Канонізований 1746 року.

Зображають святого в сутані з великим червоним хрестом на грудях, часто серед хворих. Атрибути – хрест, ангел, Богородиця.

Покровитель лікарень, медичних працівників, хворих.

Уклала Юлія Бойко