Народилася Дорота (1347–1394) в польському селі Монтови, у багатодітній побожній сім’ї. З дитинства ревно молилась і практикувала чесноти, у шість років приступила до першої сповіді, мала приховані стигмати.
Дівчина прагнула чернечого життя, однак за твердою постановою батьків вийшла заміж за Адальберта Швертвегера, старшого на 20 років. Мусила переїхати до Гданська, де зустрілася з розкішним життям заможних людей. Її чоловік керував збройний підприємством, мав добрі статки, полюбляв товариство найбагатших осіб, розваги й випивку. Дорота ж уникала гучних бенкетів, часто брала участь у Месі, жила в молитві й аскезі, часто з майна чоловіка допомагала вбогим. Окрім прихованих стиматів, вона отримала ще й благодать видінь.Дорота народила чоловікові дев’ятьох дітей, якими він дуже пишався, але за надмірну, на його думку, побожність часто бувала бита. Іноді Адальберт замикав її вдома, щоб не пустити до храму. Під час епідемій 1373 й 1382 років сім’я втратила всіх дітей, окрім старшої доньки. Трагедія вплинула на чоловіка, і він почав прислухатись до дружини у справах віри. Подружжя відбуло декілька паломництв, а під час останнього, 1389 року до Рима, Дорота залишилась удовою. Змогла втілити прагнення серця: переїхала до Квідзина, де віддалася духовному керівництву Йоана з Квідзина й за дозволом єпископа оселилась у замурованій келії біля храму. Попри закрите в невеликому просторі життя, стала духовною порадницею багатьох людей, які приходили до маленького вікна з проханням про молитву чи розмову. Приховані стигмати відкрились у живі рани, Дорота зазнавала випробувань і благодатей, сильно покутувала. Прожила келії 14 місяців. Беатифікована 1976 року.
Зображають святу в скромному світському вбранні. Атрибути – стріли, кам’яний мур або вежа.
Покровителька жінок, матерів, удів, багатодітних сімей, сімей у кризі та проблемних подружжів.
Уклала Юлія Бойко
30 липня – довільний спомин святого Петра Хризолога, захисника від гарячкиСхожі новини
