Народився Ромуальд (951–1027) в італійському містечку Равенна, в аристократичній сім’ї роду Онесті. Батько надав синові добре виховання, особливо вдосконалював його в лицарській справі.
Безтурботне життя, сповнене розваг і розкоші, змінилося, коли Ромуальдові було 20 років. Він став свідком суперечки за майно, у якій його батько вбив свого брата. Враження від цієї події підштовхнули юнака до сорокаденної покути в бенедиктинському монастирі у Классі. За цей час він двічі бачив у видінні святого Аполінарія, покровителя монастиря, і постановив долучитися до ченців.Ревність Ромуальда в молитві, аскезі та цноті викликала обурення деяких братів, які в монастирі жили за своїми забаганками. Отримавши дозвіл, він перебрався до пустельника Маріна, із яким виїхав до бенедиктинського монастиря у Франції. 10 років ченці вдосконалювались у чеснотах, тримаючись суворого життя за уставом святого Бенедикта. А коли Ромуальд згодом повернувся в Італію, ним зацікавився молодий імператор Оттон ІІІ і поставив його абатом монастиря в Классі, аби провести там реформу. Проте через рік майбутній святий покинув цю справу й оселився неподалік від Равенни як пустельник.
Приклад святого заохочував багатьох до побожнішого життя, тож невдовзі виникла потреба заснування нових монастирів. Ченці жили за уставом святого Бенедикта, носили чорні ряси й мали змогу перебувати в пустельні. В одній із подорожей між монастирями, неподалік від міста Ареццо, Ромуальд отримав видіння драбини Якова, по якій ченці в білих шатах підіймались на небо. На тому місці він заснував іще один монастир. За іменем мецената, який дав Ромуальдові землю на цей проект, терени почали називати Камальдолі, а ченців згодом – відповідно до місцевості.
Ромуальд змінив чорні ряси на білі й поєднав орденське життя з пустельницьким: камедули мешкали та працювали окремо, збираючись лише на спільні молитви, перебували в пості й мовчанні, ходили босоніж.
Помер Ромуальд в одному з монастирів, які заснував. Коли його гріб відкрили майже через 500 років, його святого виявилося нетлінне.
Зображають святого в білому чернечому вбранні, інколи під час видіння драбини Якова. Атрибути – череп, розгорнута книга, посох.
Покровитель камедулів.
Уклала Юлія Бойко
30 липня – довільний спомин святого Петра Хризолога, захисника від гарячки
