Апостольський Престол та екуменізм: взаєморозуміння та взаємна довіра

Про це пише Vatican News.

2020 рік надовго залишиться у нашій пам’яті як час перемін у нашому особистому та громадському житті з причини пандемії. Також і світ екуменізму відчув наслідки поширення коронавісної інфекції, зокрема, з причини запровадження карантинних заходів і обмежень.
Про це у своїй статті з нагоди Тижня молитов за єдність християн, підбиваючи підсумки року, що минув, пише Секретар Папської Ради сприяння єдності християн єпископ Браян Фаррел.

У статті для часопису «L'Osservatore Romano» автор підкреслює, що в стосунках між християнами, поділеними з різних історичних причин, але в душах яких палає прагнення єдності, міжособові контакти є фундаментальними, адже лише під час зустрічей народжуються та зростають взаємопорозуміння та взаємна пошана, необхідні на шляху поєднання. На жаль, багато церковних зустрічей та екуменічних діалогів довелося скасувати або перенести на пізніше. Деякі зустрічі вдалося замінити он-лайн конференціями, проте, такого роду спілкування в жодному разі не є рівнозначним поділові богословськими думками під час спілкування в присутності. Але, незважаючи ні на що, екуменічне заанґажування не припинялось навіть у такий непростий час, ба більше – зробило певний поступ.

Як пише єпископ Браян Фаррел, протягом 60 років свого існування, вищезгадана ватиканська Дикастерія докладає зусилля на користь єдності християн: сприяє об’єднавчому рухові у Католицькій Церкві та плекає стосунки з іншими християнами, їхніми Церквами та Церковними Спільнотами. Ці два завдання було чітко виокремлено в екуменічному путівникові для єпископів, нещодавно опублікованому з благословення Папи Франциска.

Діяльність Папської Ради

Як підкреслює автор, для того, аби проілюструвати діяльність Папської Ради сприяння єдності християн, можна використати структуру згаданого Путівника, який вказує на головні сфери екуменічної діяльності не лише єпископів, але й усієї Церкви. А першим важливим завданням для всієї Католицької Церкви є підтримувати живою екуменічну відповідальність. Для здійснення цього завдання Секретар Папської Ради виокремив три важливі складові: інформування, формування та мотивація. Що, у свою чергу, передбачає участь у численних зустрічах, публікації, листування із помісними Церквами, візити ad limina, тощо.

Крім цього, для сприяння екуменічного духу в Католицькій Церкві, Папська Рада сприяння єдності християн почала використовувати нові засоби: веб-сторінку (www.christianunity.va), яка не лише подає оновлену інформацію про екуменічну діяльність Апостольської Столиці, але й пропонує збір документів різними мовами, пов’язаних із об’єднавчим рухом, починаючи від ІІ Ватиканського Собору. Іншим важливий інструментом є журнал “Acta Œcumenica”, що доступний також і он-лайн. Крім цього, не можна оминути увагою, серії “Ut unum sint”, створеної в співпраці із Ватиканським книжковим видавництвом, аби поширювати наукові праці та документи екуменічного характеру та сприяти в такий спосіб богословському поглибленню та зближенню християн. Серед іншого, єпископ Фаррел нагадує також і про діяльність у сфері освіти та формування. У 2019 році на базі Папського Університету Святого Томи Аквінського “Angelicum” та у співпраці із місцевим інститутом екуменічних студій було ініційовано освітньо-виховний курс “Ut unum sint”.

Духовний екуменізм та діалог

Прямуючи далі структурою екуменічного Путівника, Секретар Папської Ради вказав на друге завдання в екуменізмі, яким є плекання зв’язків між Католицькою Церквою та іншими Церквами і Церковними Спільнотами. Йдеться про духовний екуменізм, діалог милосердної любові, істини і життя. У сфері духовного екуменізму Папська Рада сприяння єдності християн анґажується, передусім, у приготування Тижня молитов за єдність християн, який триває саме у ці дні, в тимчасовий обмін реліквіями, тощо.

Діалог милосердної любові характеризується різними екуменічними зустрічами, також і за участі Святішого Отця та інших релігійних лідерів, екуменічними подорожами представників Апостольської Столиці, підписанням декларацій та екуменічних порозумінь, спрямованих на підтримку християн різних конфесій. А у галузі діалогу істини слід виокремити працю Церков над богословськими темами, які мають стосунок до питання єдності християн. У цьому контексті Секретар Ради згадав про 15 богословських двосторонніх дискусій, та деякі багатосторонні зіставлення, в рамках яких працюють комісії експертів, до складу яких належать фахівці різних конфесій. Впродовж останніх років було зредаговано наступні важливі документи: у 2015 р. з п’ятидесятниками – “Не гасіть Духа”, у 2016 р. із православною Церквою – “Синодальність та першість у першому тисячолітті”, з євангеликами – “Святе Письмо і Традиція та Церква в спасінні”, з методистами – “Покликання до святості: зі слави у славу”, у 2017 р. з Ассирійською Церквою Сходу – “Спільна Декларація щодо сакраментального життя”, у 2018 р. з новими харизматичними Церквами – “Характеристики нових харизматичних Церков”, з Англіканською Співдружністю – “Прямувати дорогою разом”, у 2020 р. з лютеранами та менонітами – “Хрещення та Вщеплення у Христове Тіло, Церква” та інші.

Діалог життя

А переходячи до діалогу життя, автор статті вказав на здобутки Папської Ради сприяння єдності християн у цій галузі, виокремлюючи екуменізм у сфері культури та сприяння студентам інших конфесій, зокрема, із православних Церков, навчатись у Папських Університетах та Інститутах, надаючи їм відповідні стипендії. Для прикладу, цього року понад 40 студентів навчаються у Папських вишах та проживають у католицьких колегіях. Співпраця між Католицькою Церквою та іншими християнськими Церквами та Церковними Спільнотами у цій сфері є доволі широкою, що сприяє дедалі більшій солідарності, порозумінню та дружнім зустрічам на різних рівнях, зокрема, молитовним.