Представлення документа, апробованого Папою Франциском, відбулося за участі очільника Папської Ради сприяння єдності християн і очільників конгрегацій, відповідальних за призначення нових єпископів.
Про це пише Vatican News.«Єпископ і єдність християн: екуменічний путівник», – документ з такою назвою у п’ятницю, 4 грудня 2020 р., опублікувала Папська Рада сприяння єдності християн. З цієї нагоди у Ватиканському прес-центрі відбулася презентація цього посібника, під час якої кардинал Курт Кох, голова ватиканського екуменічного відомства, розповів про перебіг праці над ним та про його основні положення, а кардинали Марк Уелле, Префект Конгрегації в справах єпископів, Леонардо Сандрі, Префект Конгрегації Східних Церков, та Луїс Таґле, Префект Конгрегації євангелізації народів представили його французькою, іспанською та англійською мовами.
Щоб допомогти ієрархам
Документ постав як відповідь на запит членів і радників Папської Ради сприяння єдності християн і повинен стати помічником і провідником для католицьких єпископів у служінні сприяння єдності. Його оприлюднення відбувається у контексті 60-річчя створення згаданої Папської Ради, яке 1960 року здійснив святий Йоан ХХІІІ.
Путівник апробований Папою Франциском, який згадував про нього у своєму листі з нагоди 25-річчя енцикліки «Ut unum sint». Нагадуючи про те, що «служіння єдності є одним із суттєвих аспектів місії єпископа», Святіший Отець висловив побажання, що цей документ послужить «заохоченням і провідником» у здійсненні екуменічних завдань єпископа.
Екуменізм у Католицькій Церкві
Перша частина путівника має назву «Сприяння екуменізмові у Католицькій Церкві». В ньому представлено все те, чого вимагається для сповнення екуменічної місії. Документ розглядає структури та осіб, задіяних у екуменічній сфері на дієцезальному та національному рівнях, екуменічне формування та роль дієцезальних засобів комунікації.
Чотири способи взаємин
Друга частина, названа «Стосунки Католицької Церкви з іншими християнами» представляє чотири способи ведення діалогу. Насамперед, згадується про «духовний екуменізм», який є «душею екуменічного руху». Тут, зокрема, наголошується на важливості Святого Письма, очищення пам’яті та «екуменізму крові». Далі вказується на «Діалог любові», що стосується щоденних контактів і співпраці, поглиблюючи взаємини, які вже поєднують християн силою хрещення.
«Діалог істини» стосується шукання правди про Бога, яке католики здійснюють разом з іншими християнами в рамках богословського діалогу. Врешті, «діалог життя» передбачає ситуації для обміну та співпраці з іншими християнами в рамках душпастирства (душпастирський екуменізм), в свідченні перед світом (практичний екуменізм) та через культуру (культурний екуменізм).
Джерела
Напрямні, запропоновані в путівнику, ґрунтуються на Декреті про екуменізм «Unitatis redintegratio» Другого Ватиканського Собору, на енцикліці «Ut unum sint» святого Йоана Павла ІІ і на документах Папської Ради сприяння єдності між християнами: «Довідник щодо застосування принципів і норм екуменізму» та «Екуменічний вимір у формуванні тих, які посвячуються душпастирському служінню».
Наприкінці кожної частини наводяться «практичні рекомендації», які в простий і безпосередній спосіб представляють завдання та ініціативи, що можуть бути здійснені на місцевому та національному рівнях. У додатку можна знайти короткий опис богословських діалогів, у яких бере участь Католицька Церква.