Аби одружитися з француженкою Вівет, практикуючою католичкою, чернівецький єврей Роберт Ґутгерц, свідомо прийняв католицизм, рік готуючись до хрещення.
Ґутгерц закінчив медичний факультет знаного не лише у Франції університету Монпельє. Став лікарем - акушером-гінекологом. Удосконалив популярну методику безболісних пологів свого відомого вчителя доктора Ламаза. У 1957 р. Ґутгерц був на зустрічі Папи Римського Пія XI із медиками, і Папа схвалив метод немедикаментозних безболісних пологів французьких лікарів.Роберт поїхав із Чернівців до Франції у 1937 році, йому було 19-ть. Він походив із єврейської родини, його дідусь Нойман Вендер мав у Чернівцях невелике фармацевтичне підприємство.
Роберт Ґутгерц із дружиною Вівет прожили разом 50 років, у них народилося 5 дітей. Роберт і Вівет познайомилися у 1939 р. у м. Монпельє, Вівет вивчала філологію, португальську мову. Коли молоді люди говорили про одруження, Вівет сказала, що у них будуть серйозні труднощі: він – єврей, вона із практикуючої католицької родини. І Роберт сказав: «Я не хочу, щоб нас це розділяло. Але я не хочу змінювати віру, нічого не знаючи про її догмати». І Роберт пішов до церкви і попросив священика йому допомогти. А той сказав, що буде займатися з Робертом катехизацією увесь рік, двічі на тиждень. Сам Роберт зізнавався, що він не відчував докору сумління, бо його юдаїзм зводився лише до того, що він на великі свята супроводжував у Чернівцях дідуся до синагоги. А на Різдво родина збиралася за святковим столом, який готувала служниця-українка. Ґутгерц говорив, що перехід до католицизму – це був серйозний і щирий крок, натхненний Святим Духом.
У 1942 році Роберт був охрещений у храмі св. Терези. Одружилися з Вівет у 1945-му. Коли потім їх сім’я переїхала до м. Нім, Роберт входив там до парафіяльної ради, постійно брав участь у процесіях, несучи хоругву. Згодом, як зізнавався сам Роберт Ґутгерц, був випадок, який відвернув його від церкви, а віру, як він казав, залишив при собі... Коли захворіла Вівет, Роберт почав ходити до церкви щодня – у каплицю Св. Євгенії, яку дуже любила Вівет. З того часу, і по смерті дружини, Роберт вже не відходив від церкви. А щоп’ятниці допомагав у захристії. До 1996 року, поки не захворів. Він добровільно вибрав будинок перестарілих, щодня ходив тут на Святу Месу. А коли якось через епідемію грипу захворіли всі місцеві священики, Роберт Ґутгерц відшукав священика, який приїжджав сюди. Товариші Роберта навіть жартували до нього: «То що, отче, коли наступна Меса?».
Роберт Ґутгерц помер у 2004 р. Завдяки йому світ побачили сотні новонароджених, а сам лікар так любив свою роботу, що за 40 років був у відпустці лише один раз. Ґутгерц часто повторював, що мріяв, аби його земне життя завершилося у монастирі. До речі, у 1993 році Ґутгерц відвідував Чернівці. Всі, хто знав цього лікаря, казали, що він завжди був дуже добрим і світлим.
Із книги доньки Марієт Ґутгерц “Я не вилікувався від медицини. За розповідями Роберта Ґутгерца”. Світлини надані нею
Джерело: Католицькі Чернівці