Пропонуємо Вашій увазі коментар до Євангелія сьогоднішнього дня, що допоможе глибше пережити зустріч зі Словом, а також питання, що допоможуть роздумувати над власним духовним життям.
Мк 1,1-8: Початок Євангелія Ісуса Христа, Сина Божого.Як написано в пророка Ісаї:
«Ось, Я посилаю Мого ангела перед обличчя Твоє,
який приготує дорогу Твою.
Голос того, хто волає в пустелі:
“Приготуйте дорогу Господню,
робіть прямими стежки Його”».
З’явився Йоан Хреститель у пустелі, проповідуючи хрещення покаяння для прощення гріхів. І виходили до нього з усієї Юдейської землі та всі мешканці Єрусалима, і, визнаючи свої гріхи, були хрещені ним у річці Йордані. Йоан був одягнений в одяг з верблюжої шерсті, мав
шкіряний пояс на стегнах своїх і їв сарану та дикий мед. І він проповідував, кажучи: «Слідом за мною йде сильніший за мене, якому я не достойний, нахилившись, розв’язати ремінця Його сандалів. Я похрестив вас водою, а Він буде хрестити вас Духом Святим!»
Проголошення нового початку
Перед нами два початки: з одного боку, початок доброї новини/євангелія в Марка, а з іншого – початок “Kниги Розради”*, до якого посилає цитування з пророка Ісаї. Великий пророк сповіщає вигнанцям у Вавилоні радісну звістку: їхня неволя, Вавилонський полон, який вважався покаранням за скоєні гріхи, скінчився. Скінчився час виправлення, добіг кінця час очищення народу. Тепер починається нове діяння Бога – визволення тих, хто перебував у полоні, і прихід Месії Спасителя! Тепер народ Ізраїлю може повернутися до рідного краю/землі обітованої та відновити зруйнований зв’язок з Богом.
І ось у Марка ще один вісник, Йоан Хреститель, виголошує новий початок в Юдейській пустелі – через “хрещення покаяння для прощення гріхів”. І пророк Ісая, і євангеліст Марк звертають нашу увагу на те, що пустеля є місцем, з якого починається повернення. Що таке пустеля? Пустеля – це місце, вороже для життя. Випалена земля, без води, без захистку, натомість сповнена небезпек – це точно не те місце, де можна жити. Однак пустелю доводиться долати, щоб досягти іншого місця, кращого, бажаного... Це місце, яке змінює; це місце, де можна почути Бога. Не випадково в давньоєврейській мові термін мідбар, “пустеля”, за звучанням подібний до слова міддабер, “той, хто говорить”. В пустелі Бог об’явиться Мойсею, і та зустріч змінить його життя назавжди. Через пустелю пройде й Ізраїль, що був в Єгипетському рабстві, але вийде з неї вже іншим, відродженим, Божим народом. Щоб відродитися, щоб почати заново, потрібно пройти через пустелю.
Пустеля символізує нашу порожнечу, нашу вбогість, нашу слабкість. Ми вважаємо, що треба починати з власних якостей та заслуг аби зустріти Господа. Проте Він знаходить нас саме у нашій бідності, у нашій незначності чи обмеженості. Потребуємо бути бідними та слабкими, зазнавати поразок і втрат, щоб помітити прихід Господа і прийняти Його. Тільки в щирому житті, без прикрас, можна відчути справжню потребу Бога.
Йоан Хреститель закликає до навернення, але тільки Той, хто йде за ним і “буде хрестити Духом святим”, робить нас здатними до перемін. Що означає Дух святий? Це початок нового життя, початок Божого життя, життя Бога – це сам Бог, який наповнює наше існування. Він не тільки допомагає збагнути, що саме треба змінити (метанойя, “навернення”, дослівно означає “зміна мислення”), але й робить можливими ці зміни, дає сили перемінити наше життя. Той, хто на Хресті віддає Духа, Той хто після Воскресіння передає Духа учням – Він і є тим життям, яке робить можливим “народитися згори”.
*“Kнига Розради” – частина Книги Пророка Ісаї (рр. 40-55), що містить в собі слова розради, які Бог – через пророка – скеровує до народу Ізраїля в Вавилонському полоні.
Питання
Чи я сприймаю власне життя таким, яким воно є, без прикрас та ілюзій?
Пустеля – це місце, де мусимо приготувати дорогу Господню. Яка вона, моя пустеля? Чи я чую голос Бога, який до мене говорить?
Ісус приходить кожного дня – чи я помічаю Його прихід? Чи я приймаю Його?
Ірина Кладій для КМЦ
Зображення: Jacob Taylor