Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Центральні урочистості у семінарії Пресвятого Серця Ісуса (оновлено)
18:36 Середа 0 659
30-09-2020, 18:36

Центральні урочистості у семінарії Пресвятого Серця Ісуса (оновлено)

У середу, 30 вересня, у ворзельській семінарії Пресвятого Серця Ісуса продовжились святкування з нагоди 25-річчя існування Alma Mater духовенства. Цього дня не бракувало ані спогадів про історію, ані запитань, які спонукають до роздумів про майбутнє.
ФОТОГАЛЕРЕЯ - ВІДЕОТРАНСЛЯЦІЯ 


Як ми вже повідомляли, першого дня ювілей зібрав випускників семінарії, які зараз служать в різних куточках Київсько-Житомирської дієцезії, а також за її межами. Натомість у середу на свято приїхали викладачі та семінаристи, а також представники чернечих згромаджень та неокатехуменальної дороги, члени яких навчаються в семінарії.


Після вступного слова ректора о. Руслана Михалківа, отець Віталій Умінський ознайомив присутніх із історією семінарії. Початки її існування сягають XVIII ст. і були пов`язані з Житомиром. Доповідач також розповів присутнім про норми та правила, що існували у семінарії у різні часи (остання згадка про семінарію датується 1941 р.), представив сторінки історії, які були також пов`язані з Гнєзно, Луцьком,  а також окреслив перші кроки у справі відновлення навчального закладу вже у Ворзелі під Києвом. Перший випуск ворзельської семінарії нараховував 5 священиків і був у 2002 р.


Отець Василь Косік представив зібраним відомості про перший урок (лекцію) у Біблії. Опис цього знаходимо у книзі Второзаконня. Священик підкреслив, що перш за все треба (мова йде не лише про світ духовних, а й суспільство загалом) навчитись слухати Божі закони та настанови. Будь яке навчання і культура починається зі слухання Бога, тоді людська спільнота може жити в єдності. Недостатньо озвучити Божі заповіді, а потрібно навчити їх виконувати, тож вчителі мають вести праведне життя. Єдиний досконалим Вчителем, прикладом для нас, є Ісус Христос.


Один із перших випускників семінарії о. Олег Сартаков зосередив свою увагу на Пресвятому Серці Ісуса, якому присвячений духовний навчальний заклад. Священик також згадав про людей, які стояли біля витоків семінарії: о. Яна Крапана, о. Януша Анджеєвського ОР, с. Марту Рик. «Сьогодні Господь хоче показати нам найцінніше - Своє Серце», - підкреслив священик.

Темою доповіді отця Петра Балога ОР було питання самовиховання до святості. Помилково вважати, що після семінарії священик не потребує формації, насправді потребує, навіть більше, ніж семінарист. На основі даних закордонних опитувань відомо, що віряни очікують, аби священик жив згідно Євангелія, був набожним. Люди вважають поганим того священика, який на перше місце ставить особисте збагачення. Крім того, доповідач підкреслив, що крім особистої святості душпастир має також розуміти сучасних йому людей. Фундамент святості можемо знайти у 13-му розділі Першого послання до корінтян. «Священик тоді є святий, коли є батьком для своєї пастви, для всіх без винятку», - підсумував о. Петро.

Отець Роман Грек, ректор семінарії Redemptoris Mater, поділився роздумами та думками Папи Франциска про місійність Церкви. У наш час Церква має виходити до людей. Спроможність і силу йти до людей дає Святий Дух, а любов Христа спонукає нас до свідчення. Дух місійності не можливий без постави смирення, без займання «останнього місця».«Цей світ потребує досвіду любові, яка нікого не відкидає, ніким не погорджує», - підкреслив о. Роман.


Отець Роман Лаба OSPPE розповів про виклики, які постають перед священиками сьогодні. Сьогоднішні реалії показують, що у парафіях великих міст спад кількості вірян сягає майже 30%, що зумовлено великою кількістю осіб літнього віку та виїздом громадян за кордон. Доповідач наголосив, що Україна стає неоязичницькою та все більшого поширення набуває ідеологія неомарксизму, що захищає різні меншини з метою встановлення диктатури, аби суспільство перестало жити сімейними цінностями. Крім того, отець Роман підкреслив, що пандемія прискорила процес дехристиянізації. Щось подібне Церква вже переживала на зламі V-VI ст., коли відбувалось падіння Римської імперії. У цій ситуації справу врятували малі спільноти християн, які жили любов`ю та єдністю.    

У витоків семінарії Пресвятого Серця Ісуса стояв єпископ Ян Пурвінський. На жаль, він не зміг прибути на свято, але передав лист, який зачитав отець Віталій Безшкурий. Єпископ Ян Пурвінський у своєму листі скерував слова вдячності до Бога та всіх добродіїв, які спричинилися до утворення нового навчального закладу для священиків, а також підкреслив вагомий внесок першого ректора о. Ришарда Шміста. Крім того, єпископ поділився своїми роздумами щодо питання браку покликань: необхідна індивідуальна та спільна молитва, праця з мінітсрантами та душпастирство родин.

Крім того, з вітальним та подячним словом звернулись до присутніх представники отців місіонерів та місіонерів облатів. Члени їхніх чернечих родин тривалий час беруть участь у навчальному процесі у Ворзелі. Серед привітань також був і лист від Святішого Отця Франциска. На завершення доповідей 4 хлопця, що вступили до семінарії отримали заліковки. 


За час існування семінарії свячення пресвітерату отримало 43 дієцезіальних священика, 19 монахів.


Урочисту Євхаристію з нагоди ювілею очолив Митрополит Львівський архієпископ Мечислав Мокшицький. Проповідь виголосив єпископ Віталій Кривицький, ординарій Київсько-Житомирський.


Основою для проповіді стали слова з сьогоднішнього Євангелія, яке добре ілюструє проблеми, з якими можуть стикатись семінаристи, або форматори, а навіть і священики, яки мають вже великий життєвий досвід. Це прив'язаність до місця, кровної родини. Все це у відповідний момент потрібно залишити, аби бути вільним проповідником Царства Божого.


«У семінарії покликання дозрівають, а народжуються - у парафіяльних спільнотах», - підкреслив проповідник. Крім того, єпископ Віталій наголосив на потребі вдивлятись в історію, але не жити минулим. А також заохотив щовечора під час іспиту совісті ставити собі запитання: Чи насправді ми служителі Церкви? Чи ми є свідками за якими підуть молоді люди, які розпізнають покликання?  


На завершення Святої Меси пролунав гімн Te Deum, під час співу якого лунала подяка Богу за всі отримані благодаті, за всіх добродіїв та форматорів, за кожне покликання.


Святкування продовжилось святковим фуршетом та презентацією фотогалереї з життя семінарійної родини.

Фото: Володимир Качур, Аліна Петраускайте
Інформаційне повідомлення
Коментувати статті на нашому сайті дозволено лише на протязі 7 днів з моменту публікації.