Чи можеш називатись миротворцем? Критерії від Папи Франциска

Про це повідомляє Vatican News. 

Завжди підтримувати живим заклик до миру, зокрема, серед молодих поколінь, перед обличчям світу, досі зануреного в атмосферу війни та насильства. Навколо цієї теми обертається передмова Папи Франциска до книги «Задля знання про мир», яка побачила світ у Ватиканському видавництві. Її завданням є зробити внесок у формування миротворців у світлі відкриття при Папському Латеранському Університеті програми «Науки про мир».

Приготований Джільфредом Маренґо, віце-президентом і викладачем богословської антропології Папського Богословського Інституту Йоана Павла ІІ, посібник пропонує роздуми, що допомагають окреслити постать миротворця. Серед напрацювань, що увійшли до збірника, є також статті архієпископа Пола Річарда Ґаллаґера, Секретаря, відповідального за стосунки з державами, та кардинала Ренато Рафаелле Мартіно, вислуженого голови Папської Ради «Справедливість і Мир» і Папської Ради душпастирства мігрантів і подорожуючих. Значна частина матеріалів є плодом наукового семінару, який 28 лютого 2019 року відбувся в Папському Латеранському Університеті.

Вирішальні запитання

У передмові Папа Франциск зазначає, що переміна епохи, яку переживає людство, позначена явищем, яке він називає «поетапною третьою світовою війною». Добре знаємо, наскільки наше нещодавнє минуле було позначене страхом світового конфлікту, спроможного знищити все людство. «На жаль, мусимо констатувати, що сьогодні світ і далі занурений в атмосферу війни та взаємного насильства: ця болюча дійсність не лише вимагає підтримувати завжди живим заклик до миру, але майже примушує нас ставити собі вирішальні запитання», – стверджує Святіший Отець, наводячи їх: «Чому в світі, де глобалізація подолала численні кордони, де всі ми, як кажуть, є взаємопов’язаними, і надалі застосовується насильство у стосунках між окремими особами і між спільнотами? Чому той, який є інакшим, часто лякає нас, настільки, що приймаємо наставлення оборони й підозри, що надто часто перетворюється у ворожу агресію? Чому державні уряди вважають, що виставляти напоказ свою силу, доходячи до актів війни, може додати їм вірогідності в очах громадян та піднести рівень підтримки?».

Міждисциплінарна співпраця

За словами Глави Католицької Церкви, на ці та схожі запитання не можна відповісти «в загальний і поспішний спосіб». Необхідні дослідження, наукові пошуки та інвестиції в молоді покоління. Саме це й спонукало його створити при Латеранському Університеті програму «Науки про мир». Йдеться не про те, щоби «змінювати інституційний сенс й утверджені традиції наших освітніх структур», але про те, щоби «спрямовувати їхню діяльність у перспективі Церкви, яка помітніше “виходить назовні” та є місіонерською».

Згаданий посібник, як зазначає Папа, є «першим систематичним зібранням» деяких питань цього академічного починання, яке «має обов’язковий міждисциплінарний характер» і є плодом «плідного діалогу між філософією, богослов’ям, юриспруденцією та історією». Й він сподівається, що «ретельне поглиблення» цих пошуків, підтримане також внеском гуманітарних наук, «зможе посприяти помноженню “знання про мир” з метою формувати дійсно цінних миротворців, готових вступити в гру в найрозмаїтіших сферах життя наших суспільств».

Добрі миротворці

У цьому контексті Святіший Отець підкреслює, що «добрий миротворець» повинен бути здатним розвивати такий погляд на світ і на історію, який не є лише «діагностичним», не завжди пропонуючи вирішальні пропозиції, які реально впроваджувати в життя. Слід переступити через «чисто соціологічний підхід», що старається обійняти всю дійсність у нейтральний спосіб.

«Хто хоче стати експертом з наук про мир, потребує навчитися бути уважним до знаків часу: смак наукового пошуку та досліджень повинні супроводжуватись серцем, спроможним поділяти радощі та надії, смутки й тривоги людей нашого часу, щоб уміти чинити дійсне євангельське розпізнавання», – зазначає Папа, наголошуючи, що ми потребуємо «добре приготованих людей, наділених всіма необхідними інструментами доля того, щоб відчитувати та інтерпретувати соціальні, економічні та політичні динаміки нашого часу».