Недільна зустріч Святішого Отця з вірними стала нагодою роздумати над тим, що Бог постійно вирушає на пошуки людини, запрошуючи трудитися для Його царства, а Його винагорода – благодать, що перевищує будь-які заслуги.
Про це пише Vatican News. Бог не дивиться на тривалість і результати, але на готовність і великодушність, з якими Йому служимо. На це звернув увагу Папа Франциск, коментуючи перед молитвою «Ангел Господній» у неділю, 20 вересня 2020 року, Ісусову притчу про господаря, який запрошував робітників у свій виноградник протягом всього дня, давши всім однакову винагороду, про яку заздалегідь домовився.
Бог, який кличе
За словами Святішого Отця, Ісус показує нам «вражаючий спосіб діяння Бога», представленого двома діями господаря, якими є поклик і винагорода. П’ять разів протягом дня господар виходив на майдан, кличучи працювати в його винограднику. Він «представляє Бога, Який кличе всіх і завжди», у будь-який час не перестає запрошувати трудитися в Його царстві. Й ми покликані «прийняти і наслідувати» цей стиль: Бог не перебуває зачинений у Своєму світі, але постійно виходить, шукаючи людей, «бо хоче, щоб ніхто не був виключеним з Його задуму любові».
«Також і наші спільноти покликані виходити за межі різного роду “кордонів”, що можуть існувати, аби всім пропонувати слово спасіння, принести яке прийшов Ісус. Йдеться про те, щоби відкритися на горизонти життя, які дарують надію тим, які застоялися на екзистенційних периферіях і ще не пережили, або ж загубили, силу й світло зустрічі з Христом», – сказав Папа, підкресливши, що Церква повинна виходити назовні, навіть якщо це несе загрозу інцидентів. Бо «всі недуги Церкви» походять від замкнутості в собі.
Справедливість, що ж благодаттю
Друге наставлення господаря, що представляє Бога, проявляється у тому, як винагороджує робітників. Він домовився з першими за динар, що трудилися від самісінького ранку. Тим, кого наймав пізніше, мовив: «Що буде справедливо, те тобі дам». Увечері господар розпорядився дати всім по динару, через що викликав нарікання тих, які працювали від ранку. Він же наполіг на тому, що бажає дати максимальну винагороду всім, і тим, які прийшли останніми. Саме з цього стає зрозумілим, що «Ісус говорить не про роботу і справедливу зарплатню, але про Боже царство й доброту небесного Отця».
«У дійсності, Бог поводиться так: Він не дивиться на тривалість і на результати, але на готовність і великодушність, з якими віддаємося Його службі. Його діяння перевищує справедливість, воно виходить за межі справедливості та проявляється в благодаті», – мовив Святіший Отець, пояснюючи, що даруючи нам благодать, Він уділяє нам «набагато більше, ніж ми заслуговуємо». А тому той, хто мислить згідно з людською логікою, тобто, нахваляється здобутками, «із першого стає останнім».
«Нехай же Пресвята Марія допоможе нам кожного дня відчувати радість і захоплення від того, що ми покликані Богом трудитися для Нього, на Його ниві, якою є світ, у Його винограднику, яким є Церква. Та мати єдиною винагородою Його любов, дружбу з Ісусом», – побажав Папа.