Пастирське послання єпископату з нагоди Всеукраїнського дня молитовної пам'яті постраждалих за віру

Улюблені в Христі брати і сестри!

5 вересня 2020 року ми вже вдруге відзначатимемо Всеукраїнський день молитовної пам’яті постраждалих за віру у ХХ столітті, який Конференція Єпископів Римсько-Католицької Церкви в Україні затвердила на 52-му пленарному засіданні у березні 2019 року.
Попри обставини, пов’язані з епідемією коронавірусу, ми хочемо, згідно з вимогами чинного законодавства, вдруге пережити цю виняткову подію у Тиврові на Вінничині. До того ж нас очікує подвійна урочистість, оскільки цього дня буде встановлено Санктуарій Пресвятої Божої Матері Тиврівської і мучеників за віру.

Санктуарій, як записано в Кодексі канонічного права, – це храм або інше святе місце, до якого прибувають численні вірні. Саме санктуарій є місцем, де Господь щедро наділяє своїми дарами і водночас нагадує, що життя людини – це паломництво до небесної Батьківщини. Кожне таке місце є знаком надії, запрошенням до радості, закликом до навернення і відродження.

У світі є багато християнських санктуаріїв, до яких мандрують паломники з різних закутків землі. Маємо їх доволі і в Україні, попри 70-річну атеїстичну політику радянської влади. Одним із мовчазних свідків жорстоких антирелігійних переслідувань тих часів є тиврівська святиня, яку вже впродовж 10 років піднімають з руїн Місіонери Облати Марії Непорочної. Цей монументальний храм, один з найбільших на українській землі, що своїми початками сягає XIV століття, впродовж віків свідчить про те, щоб Бог завжди живий і перебуває зі своїм народом, не перестає його любити, навіть якщо допускає на нього випробування. Саме ця святиня є промовистим знаком, що Бог ніколи не залишає своєї Церкви, навіть серед найбільших знищень, поразок і труднощів пробуджує в серцях вірних полум’я цілковитої довіри до Бога і бажання продовжувати на землі місію Христа.

Саме тут 2018 року створено Меморіал мучеників ХХ століття в Україні, на спомин про те, що наша земля, як жодна інша, глибоко просякнута мученицькою кров’ю. Апостольський нунцій в Україні Клаудіо Ґуджеротті під час відкриття Меморіалу сказав надзвичайно промовисті слова: “Ви маєте небесних покровителів, які є вашими родичами, кров від вашої крові і кість від вашої кості. Тому приходьте сюди частіше. Це – ваша Голгофа, і сюди приходитимуть ті, хто по-справжньому хочуть зустріти Ісуса Христа. Сподіваюсь, що сюди приїжджатимуть люди з усієї України, і не тільки католики”.

По-особливому притягує до цього місця ікона Матері Божої Тиврівської, що з 1742 року славиться як чудотворна. Перед цим образом зцілювалися навіть важкохворі і каліки. Мати Божа і сьогодні не перестає випрошувати чуда для тих, хто просить Її про заступництво, зокрема це народження дітей у сім’ях, що не могли їх мати.

Нині, коли Церква в Україні, попри складний час, в особливий спосіб молиться про священицькі та чернечі покликання, ми приходимо до Марії, бо віримо, що добро більше від гріха, як більша є святість Церкви від того, що її нищить. Саме в цьому благословенному місці ми хочемо просити Бога за заступництвом Його Матері за сім’ї, а також про святих священиків і осіб богопосвяченого життя. Адже ці два аспекти людського життя тісно пов’язані. Покликання до служіння Богу народжуються і виховуються у сім’ях, а щоб сім’я зростала у християнській досконалості вона потребує служіння духовенства і свідчення життя людей, які цілковито присвятилися Божій справі.
Такі покликання дуже важливі для кожного зокрема, для сімей, а також для українського суспільства загалом. Перебуваючи в Україні з апостольським візитом, Святий Йоан Павло ІІ сказав: «Україна потребує чоловіків і жінок, які б віддавали себе на служіння суспільству, маючи на меті сприяння правам і добробуту всіх, починаючи від найслабших і знедолених. Такою є логіка Євангелія, але це також і логіка, завдяки якій зростає цивілізоване суспільство. Справжня цивілізація, в дійсності, не вимірюється тільки економічним поступом, але в основному людським, моральним і духовним розвитком народу… Нехай вас супроводжує Пресвята Богородиця, яку дуже вшановують на українській землі. Любіть Її і слухайте Її. Вона навчить вас, як зробити з самих себе щирий і великодушний дар Богові й братам. Вона спонукає вас шукати у Христі повноту життя і радості. Таким чином, ви станете у Церкві новим поколінням святих вашої землі, вірних Богові й людям, станете апостолами Євангелія».

Щиро запрошуємо до Тиврова спільно відзначити другий Всеукраїнський день молитовної пам’яті постраждалих за віру у ХХ столітті, що відбудеться 5 вересня 2020 року.

Програма урочистості:
11:00 – Євхаристія
13:00 – Хресна дорога в намірі покликань у Меморіалі мучеників за віру

 
Львів, 15 серпня 2020 року
№ 37 /2020

Конференція Єпископів Римсько-Католицької Церкви в Україні