Католицька культурна спадщина: секвенція «Stabat Mater dolorosa»

Коли Тридентський собор виключив секвенції з літургійного вжитку, «Stabat Mater dolorosa» продовжувала використовуватися у Бревіарії, у різних богородичних молебнях, на свято Воздвиження Всечесного Хреста. В месу секвенцію повернув спеціальним індультом папа Бенедикт ХІІІ у 1727 р. як спів перед Євангелієм у свято Семи скорбот Пресвятої Діви Марії (15 вересня).

Секвенція має 20 стовпчиків-терцетів. Схема римування – ААB – CCB, перші дві рими – парокситонні, третя (що римується із третім рядком наступного стовпчика) – дактилічна.

Слід зауважити, що на сьогоднішній день у католицькій практиці функціонує дві мелодії цього співу. Більш старовинна, яка наводиться, наприклад, у «Liber Usualis», Solesmes, 1961, стор. 1634 – це мелодія, яка відповідає всім канонам секвенції, тобто кожна пара стовпчиків співається на власну мелодію. Інший, більш новітній мотив, який використовуються під час славнозвісної Хресної дроги в Колізеї, набагато простіший, на нього виконуються всі стовпчики, від першого до останнього. Цю мелодію теж наводить тільки що згадана збірка літургійних співів «Liber Usualis», Solesmes, 1961, стор. 1424. В цьому випадку вона класифікує «Stabat Mater dolorosa» (хоча слова і першого, і другого співу абсолютно ідентичні) вже не як секвенцію, а як гімн!

Текст «Stabat Mater» став джерелом натхнення для численних композиторів. На сьогодні зафіксовано вже більше 200 композицій на його основі – мало який релігійний текст удостоївся такої уваги митців.

Зараз секвенція «Stabat Mater» використовується у спомин Матері Божої Страждальної (15 вересня), а також як довільний спів у Велику П’ятницю. Переклад українською був уперше опублікований у виданні «Великий тиждень», 2019 р.

1. Мати зболена стояла,
Хрест сльозами омивала,
На якому Син висів.

2. Душу, повну співчування
І безмірного страждання,
Меч нещадний Їй пробив.

3. О, яка сумна й стражденна
Матір ця благословенна
Сина, Бога нашого!

4. Як вона уболівала,
Коли муки споглядала
Сина свого славного!

5. Чиє серце не заплаче,
Коли Матір цю побачить
У болючий муки час?

6. Хто не буде співчувати,
Коли так страждає Мати
Зі своїм Дитям ураз?

7. Мука Сина, що побитий
За гріхи усього світу,
Серцю болю завдає.

8. Бачить страсті Сина Мати,
Як, залишений вмирати,
Духа свого віддає.

9. О Вселюблячого Мати,
Дай Твій жаль гіркий пізнати,
Щоб з Тобою я ридав.

10. Серце розпали холодне,
Щоб в любові я угодним
Богові Христові став.

11. Дай же, Матінко кохана,
Розіп’ятого щоб рани
В моє серце увійшли.

12. Страсті Сина, що страждає
І за мене помирає,
Ти зі мною розділи.

13. Дай з тобою сльози лляти,
Над Розп’ятим жалкувати
Щоб я міг весь вік земний.

14. Прагну із Тобою, Мати
Вірно під хрестом стояти,
Біль ділити твій тяжкий.

15. Діво понад Діви ясна,
Тебе втішити, нещасну,
Хочу я плачем своїм.

16. Прагну милість упросити –
Смерть Христа в собі носити,
Співтерпіти разом з Ним.

17. Сина дай хрестом пройнятись,
Його рани собі взяти,
Його кров’ю впитись дай.

18. А як судний день настане
І вогонь на землю гряне,
Ти мене в опіці май.

19. Христе, в час мого відходу
До тріумфу нагороди
Через Матір дай дійти.

20. Як земля укриє тіло,
Дай душі моїй зболілій
Славу райську осягти. Амінь.

Анатолій Оліх, Літургійні співи Римсько-Католицької Церкви