Чи можна за допомогою органів чуття відчути благодать?

Під Божою благодаттю ми розуміємо безоплатний дар, в якому Бог дарує нам Своє життя, джерело нашого освячення, що наділяє нас здатністю жити з Богом і діяти через Його любов. По суті, благодать - це стан дружби з Богом, джерелом якого є Сам Бог через Христа і Святого Духа. Благодать перетворює людину, роблячи її Божим чадом. Саме благодать дозволяє нам приступати до причастя Святих Тайн і знайти життя в Раю.

Благодать - це участь у сяйві Самого Бога. У житіях деяких святих згадується про надприродну здатність деяких подвижників бачити душу, що перебуває в благодаті. Наприклад, таким даром володіла свята Катерина Сієнська. Але, зрозуміло, цей внутрішній «зір» не має відношення до органів чуття. Неможливо за допомогою цих органів визначити, чи знаходиться душа іншої людини в стані благодаті.

Людина втрачає благодать, коли по своїй волі вибирає щось, що тяжко суперечить закону Божому, тобто здійснює смертний гріх. У чужу совість і душу неможливо заглянути, її неможливо підслухати, нюхати і відчувати на дотик, тому в іншій людині ми ніколи не можемо визначити стан благодаті. А ось в собі самих - можемо. Але, звичайно, не нюхом і не дотиком, а випробуванням совісті.

Ще Тридентський собор стверджував, що «ніхто не знає з впевненістю чи знаходиться він в стані благодаті». Однак є деякі ознаки, за якими ми можемо визначити цей стан. Дух Святий свідчить духом нашим, що ми - діти Божі, пише святий апостол Павло в Посланні до Римлян. Це не з області органів чуття, і дізнатися про це можна «за допомогою плодів синівської любові, який Він (Дух) виробляє в нас» (стверджує святий Тома Аквінський). Святий Тома вказує на три ознаки, яких не можна ніяк відчути за допомогою органів чуття. Перша - це свідчення власної совісті, завдяки якому ми усвідомлюємо свою любов до Бога і готовність до будь-якої жертви, щоб не завдати Йому образи. Друга - слухання і виконання Слова Божого. Третя - це куштування Божественної мудрості, яке проявляється в радісній думці про майбутнє блаженство. Цей досвід може бути властивий і людям, що не відрізняються освіченістю і гостротою розуму, але які з'єднані з Господом: «Ми бачимо простих людей, старанних в любові Божій, хоча їх розум вельми повільний в пізнанні Божественної мудрості», - говорив святий Тома Аквінський.

Всі ми знаємо з досвіду, що зовнішність, те, що ми можемо відчути в іншій людині за допомогою органів чуття, часто оманлива. Те, що в очах людини здається потворним, може приховувати в собі пахощі Христові, красу і музику любові, дотик до вічного блаженства. І навпаки, часто під маскою зовнішньої досконалості і гармонії може ховатися глибока духовна хвороба, що позбавляє благодаті.

Джерело: Католицький Оглядач з посиланням на Радіо Ватикану