До парламенту внесено новий проєкт Закону про військове капеланство

Авторами ініціативи виступили народні депутати Сергій Шахов (група «Довіра») та Михайло Волинець (партія ВО «Батьківщина»), повідомляє Інститут релігійної свободи.

Згідно законпроєкту, військовий капелан працевлаштовується до військової частини (підрозділу) виключно за трудовою угодою та приймається на посаду працівника у військовій частині (підрозділі), військовому навчальному закладі, установах та організаціях Збройних Сил України.

При вступі на посаду військовому священику (капелану) присвоюється і зберігається фінансове та соціальне забезпечення не нижче мінімального рівня, передбаченого для старшого офіцерського складу звання майор, що передбачене для посади «старший офіцер» військової частини, де працевлаштований капелан.

Водночас пропонується низка змін до інших законів, спрямованих на забезпечення соціального захисту військових капеланів та членів їхніх сімей. Передбачається поширення на військових капеланів дії Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх родин», зокрема надати їм право на охорону здоров'я та медичну допомогу. Також присутня норма про щомісячне грошове забезпченення членам сімей тих військових капеланів, які захоплені в полон або інтерновані в нейтральних державах або безвісно відсутні.

Проєкт запозичує чимало положень чинного Положення про службу військового духовенства (капеланську службу) у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міноборони у 2016 року, але й водночас відкидає багато позитивних напрацювань останніх років.

Головним недоліком є те, що законопроєкт № 4148 жодним чином не врегульовує питання взаємодії Міноборони та військового командування з релігійними організаціями. Пропонований закон усуває зі сфери державно-церковної взаємодії Раду у справах душпастирської опіки при Міністерстві оборони України, не містить жодної норми щодо порядку навчання і підготовки військових капеланів, а головне – обриває зв’язок військового капелана зі своєю церквою.

«Фактично законопроєкт № 4148 відриває священиків-капеланів від Церкви і перетворює їх на звичайних працівників Збройних Сил України. Капелани підпорядковуються лише командиру своєї військової частини (підрозділу) та втрачають зв’язок із єпископом і відповідним синодальним управлінням (церковним керівництвом). Замість цього їм надається право об’єднуватися у профспілки», - підкреслює Максим Васін, виконавчий директор Інституту релігійної свободи.

Більш того, зауважує експерт ІРС, закон виключає будь-яку взаємодію Збройних Сил України з церквами щодо делегування капеланів до Збройних Сил України, організації їхньої ротації та нагляду за сумлінним виконанням своїх священницьких обов’язків. Такий підхід свідчить про хибне тлумачення конституційного принципу відокремлення держави і церкви у дусі радянського режиму, який вдавався до подібної практики відмежування церкви від суспільства.

Наприклад, у статті 4 проєкту Закону нваписано: «Релігійним організаціям забороняється будь-яке пряме і непряме втручання у діяльність військових капеланів, командування військових частин (підрозділів) та особового складу».

Починаючи з 2013 року, робоча група з представників Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій напрацювала власний законопроєкт, метою якого є відобразити консенсус усієї релігійної спільноти щодо організації військового капеланства в Україні.

Нагадаємо, що у червні 2019 року Верховна Рада XIII скликання прийняла у першому читанні Проект Закону «Про військове капеланство» (реєстр. № 10244-1). Однак у вересні того ж року, після парламентських виборів, законопроєкт було знято з розгляду.

Зображення: np.pl.ua