Із сестрою Камілою Дзісь CST зі Згромадження сестер Святої Терези від Дитяти Ісус ми поговорили про розпізнання покликання та його витривалість, а також про художні таланти та про роботу у музеї письменника Джозефа Конрада у Бердичеві.
Якою була ваша дорога до сестер терезіанок?Я з Вінниці, з парафії Матері Божої Ангельської, де служать брати капуцини. Спочатку я не була католичкою. Прийшла до храму у віці 15 років, мене туди привела подруга. Вона вказала мені на Церкву, що провадить до самого Бога.
Про монаше життя серйозно замислилась у дев’ятому класі, і постало питання, яке згромадження або Орден обрати. Відвідувала різні монастирі, реколекції, а до терезіянок у Бердичеві мене запросила моя подруга з Вінниці. Вона вже знала сестер із паломництва, запросила на реколекції, і одразу при зустрічі у перший день реколекцій я сама відчула, що тут мій дім, моє місце, таке домашнє, родинне, і свята Тереза запрошує любити Матір Божу та Ісуса.
Що допомогло розпізнати покликання?
Підказало серце, це був якийсь неспокій, заклик Господній. Я сумнівалася: чи це мені ввижається, чи це все-таки правда. В такому віці хочеш почути конкретну відповідь від Господа – так або ні. Але таких чітких відповідей не було. Просто час від часу приходили думки. Дуже допомогло у розпізнанні покликання: молитви, роздуми над Божим Словом, сповіді у постійного сповідника, реколекції, тобто час, присвячений Богові.
Вісім років тому ви склали вічні обіти. Що допомагає вам у витривалості на шляху покликання?
Вічні обіти я склала у верхньому храмі санктуарію Матері Божої Бердичівської. Я була першою сестрою-монахинею, котра складала вічні обіти тут після тривалих ремонтно-реставраційних робіт. Це було дуже велике пережиття. На обітах була присутня моя мама, яка на початку не дуже хотіла, щоб я стала черницею. Однак прийняла мій вибір і благословила мене на цю дорогу під час вічних обітів. Це було для мене дуже зворушливо. Був присутній єпископ Віталій Скомаровський, я відчувала молитви за себе цілої парафії.
Але будні є будні. На щляху покликання допомагає постійність тривалості разом із Марією. Якщо будеш вірний молитвам, Таїнствам, то будеш вірний Господу Богу, собі і покликанню та монашим обітницям.
Ваш рецепт святості?
Рецепт святості у мене такий самий, як у святої Терези. Святість – це безмежна довіра до Ісуса як нашого найкращого Спасителя, батька, того, який сам може взяти в обійми та допровадити до Неба. Коли нам здається, що нічого вже не допомагає, але наша постійність і його рамена – найкращий рецепт святості.
Господь обдарував вас художнім талантом. Як ви його розвиваєте у згромадженні?
Кожна людина має талант. Колись всі переживали і думали, що таланти в монастирі закопують а віднаходять тільки таланти послуху і ті, які скаже згромадження. Але зараз щораз більше йдемо до джерел, які людина має таланти, такі і розвиває в монастирі. І навіть здобуває нові. До монастиря я навчалася в художній школі, але не дуже результативно. Навіть подумувала цю справу залишити. Це не моє, все. Але зрозуміла, що потрібно відкопувати цей талант, і згромадження дійсно допомогло мені його віднайти, бо я допомогла їм в різних декораціях при храмі, а згодом була також на художніх курсах на І ступені малювання ікон і зараз розвиваю цей талант – іконопис.
Крім служіння при парафії, ви присвячуєте час музею Джозефа Конрада у Бердичеві. Як там вам?
Зараз у мене таке – послання, місія від згромадження – праця в музеї письменника Джозефа Конрада. Для мене це точно було щось нове, неочікуване. Я собі думала, що монахині багато чим займаються, але щоб у світських музеях працювати, це було для мене досить несподівано. Саме для мене це служіння є закликом до євангелізації. Люди дивляться на мене і на цей музей і думають, які ж тут зв’язки. І тут я можу розповідати не тільки про справи творчості, письменництва Конрада, але також про храм, монаше життя, про Бога. Тому це один зі способів євангелізації.
Максим Железницький
Covid-19: після пандемії світ потребуватиме зрілих коренів В черговому інтерв’ю із циклу розмов з експертами Комісії Covid-19, заснованої Святішим Отцем, Мартін Палмер вказує на основний елемент, необхідний для побудови іншого світу після пандемії.
Апостольський Престол та Червоний Хрест: спільні цінності та зобов’язання
Архієпископ Форте: “Fratelli tutti” перекладає Євангеліє для сьогоднішнього світуСхожі новини
