25-річчя освячення храму у Новій Боровій

Про це повідомляє Київсько-Житомирська дієцезія.


Саме 25 років тому, 1 липня 1995 року, єпископ Ян Пурвінський, який був перший настоятелем цієї парафії, доконав урочистої консекрації  храму Матері Божої Скорботної.


Задовго перед початком Святої Меси люди збирались біля храму, вже здалеку можна було побачити святкові прапорці, квіти, вінки з барвінку. Все це було знаком вдячності Богу за 25 років існування власного храму. Священники, сестри - монахині, гості з різних парафій, всі вони були свідком того, що парафія живе, розвивається, і ще не один ювілей відсвяткує.


Під час проповіді єпископ Олександр розповідав про значення храму, починаючи від історії Єрусалимського храму, аж до часів, коли Господь залишив Самого Себе під виглядом Хліба і Вина.

«Євреям, яких Бог вибрав, Він не об’явився повністю. Залишився лише в одному храмі в Єрусалимі. Нам Бог об’являється набагато більше, з нами Він залишився в кожному храмі – великому, маленькому. Щоб бути з нами не абстрактно, а особисто. Наш Бог нас так полюбив, що залишився в Пресвятих Дарах. Коли ми заходимо в храм очима шукаємо місце перебування нашого Господа, бо ми віримо, що Він там є присутній. Свідомість, що Бог є присутнім - є для нас іспитом совісті. Чи проїжджаючи поруч з храмом - я можу затриматись і стати на коліно? Чи вірю я що в цьому храмі є живий Бог?  Якщо можемо пройти повз відкритий храм і не зайти поклонитись Господу ми не віримо, що там присутній живий Бог. Бог нас так полюбив,  що створив нас на образ і подобу Божу. Дух Святий хоче жити в нас, Йому добре з нами.  Ми з вами є храмом. Якщо я є храмом святого Духа, постає питання - чи тепер в мені є Дух Святий? Чи живемо ми в стані благодаті освячуючої? Наша душа - вона унікальна, за неї ведеться боротьба між Господом і злим духом. В нашій душі може бути або Бог або злий дух. Що в мені, в храмі Святого Духа робить Святий Дух?"

На закінчення Святої Меси лунало багато слів подяки. Починаючи від першого настоятеля єпископа Яна Пурвінського, будівничого храму – о. Ришарда Шміста, до слів щирої вдячності теперішньому настоятелю о. Роману Безшкурому за турботу про парафію, його хазяйновитість та чуйність.


Після Святої Меси ще до пізнього вечора біля храму лунали пісні, всі гості були запрошені на святкову вечерю та «ювілейний» торт, а найвитриваліші дочекались святкового салюту.