З 1 по 5 серпня у мальовничій Олександрівці відбулися щорічні реколекції для освітян, організовані с.Терезою Захарченко. Тема цьогорічна реколекцій - «Вчителю, де перебуваєш?».
Наш день розпочинався молитвою Літургії годин у храмі та благословенням о. Віталія Квапіша, духовного провідника цих реколекцій.Впродовж дня учасники слухали конференцій о. Віталія на тему «Свята Літургія» та психолога п. Вікторії Тумановської «Вчитель і учень. Педагогіка Ісуса». Також освітяни з Коростеня, Києва, Житомира, Бердичева, Першотравенська мали змогу зустрітися з Ісусом у Пресвятих Дарах під час адорації, а також на Св. Месі, посповідатися. Вечорами переглядали хороший фільм, грали в ігри, співали під гітару біля вогнища. Також в неділю відпочивали над озером. Слід зазначити, що було достатньо часу як для спілкування, так і для тиші та особистої рефлексії, щоб почути голос Господа.
Ось свідчення деяких учасників.
Подружжя Юрій та Антоніна (Житомир):
«Реколекції для нас – це час, коли ми «складаємо» наново те, що вже знаємо (але розгубили, можливо, в щоденних клопотах), та можливість почути щось нове. Це час відновлення, можливість посидіти біля ніг Ісуса, наповнитись Його любов’ю, щоб пізніше ділитися нею з іншими».
Наталія (Бердичів):
«Дякую Господу за цей благодатний час перебування в Його домі. Маю на увазі не тільки храм, а й усю територію осередку». Любов Бога відчувалася скрізь: в кожному деревці, в кожному кущику троянд, в кожній травинці, в кожній посмішці учасників, в затишних будиночках, в смачних стравах, які для нас готували. Сповнившись Божою благодаттю, повертаємось до своїх домівок з готовністю дарувати цю любов рідним, а також своїм учням.
Інна (Першотравенськ):
«Завдяки конференціям п. Вікторії я отримала відповіді на багато запитань, які мене хвилювали».
Лілія (Коростень):
«Вчитель – це не лише той, хто навчає, а той, хто й сам навчається все життя. Завдяки цим реколекціям я зрозуміла, що Бог обрав мене і поставив на цій обраній дорозі не просто так. Так, дорога вчителя не є легкою, але завдяки таким реколекціям ти можеш зупинитися, поповнити запас сил та отримати натхнення, наповнитися любов’ю Господа та сміливо вирушати далі цією дорогою. Дякую за можливість тут перебувати».
Джерело: Сторінка сестер гонораток
Зйомки фільму “Вірити” – молитва на цвинтарі Коли в часи Радянського Союзу закрито і знищено багато храмів, вірні збиралися на молитву на цвинтарях. Можна б було сказати, що вони наслідували перших християн, які в часи Нерона, Тертуліана, Діоклеціана та інших римських імператорів ховалися від переслідувань по катакомбах для спільної молитви.
ВРЦіРО: Замість ратифікації Стамбульської конвенції треба практично протидіяти насильству
Персональні зміни у Київсько-Житомирській дієцезії

