У чому полягає сенс благословення?

Відповідь: Благословення - це акт богопочитання, за допомогою якого ми закликаємо Бога, щоб Він передав нам Свої дари.
Благословити значить «говорити благо, говорити добре» про Бога: визнаючи Його чудеса і чудеса, явлені ним в святих, особливо в Діві Марії, ми просимо Його про милосердя.

У Старому Завіті велике значення надавалося благословенням патріархів, наших батьків по вірі. У Книзі Буття розповідається про прокляття і благословення Ноя: «І сказав: Проклятий будь Ханаан раб рабів буде він у братів своїх. Потім він сказав: Благословенний Господь Бог Сима; Ханаан же буде рабом йому»(Бут 9,25). Люди вірили, що благословення і прокляття настільки дієві, що вони, будучи звернені до родоначальників, здійснюються в їхніх нащадках.

Згадаймо про благословення, яке Авраам отримав від Мелхіседека: «Благословен Аврам від Бога Всевишнього, що створив небо й землю І благословенний Бог Всевишній, що видав ворогів твоїх в руки твої». (Бут 14,19). Авраам вже отримав від Бога обітницю стати батьком численного потомства, і після благословення Мелхіседека ця обітниця виконується. Отже, благословення - це ефективне і непорушне слово: навіть коли його вимовляє людина, благословення виходить від Бога.

Про непохитність благословення в Старому Завіті свідчить епізод, в якому Ісав просить Ісаака відкликати благословення, дане Якову: «Ужахнувся Ісак жахом великим та й питає: «Хто ж тоді той, що мисливську здобич зловив і приніс мені, і я їв від усього, поки ти прийшов, і я благословив його? І він буде благословенний.» Як Ісав почув слова батька свого, то закричав криком сильним та вельми гірким і промовив до батька свого: батьку мій! благослови і мене. Але він сказав: То вернувся твій брат з хитрістю і взяв благословення твоє».

У Старому Завіті вимовлені один раз благословення не можна скасувати.

За словами святого Григорія Великого, благословення Бога патріархам полягає в Його дарах і їх примноження.

Святий Тома Аквінський писав про благословення, яке можна дати, просячи будь-яких милостей. Благословення, за допомогою якого передаються дари, виходить від Бога, і благо досягає Його створінь. Але благословення виходить також від служителів Бога, коли вони закликають на Народ Божий ім'я Господнє: «Вони будуть кликати Ймення Моє на Ізраїлевих синів, а Я благословлятиму їх», - говорить Господь Мойсеєві (Числ 6,27). Іноді благословення, які виходять від служителів Божих, надають священний характер тому на кого або на що вони спрямовані, - тобто наділяють людину або предмет вже не світським, а Божественним призначенням.

Благословення, яке взиває до якого-небудь блага або бажає для кого-небудь милостей, можуть вимовляти всі, в тому числі і миряни. В цьому випадку благословення є жестом любові до ближнього.

Джерело: Католицький оглядач