Єпископ Радослав Змітрович: проєкт під назвою ЄС все більше є безбожним

Ваша Ексцеленціє, поясніть чому Церкви і релігійні організації виступають проти ратифікації Стамбульської конвенції, адже мета у неї, на перший погляд, благородна – захищати жінок від домашнього насильства?

Головна причина критики Церков полягає у тому, що цей документ вбачає у вірі у Бога та дотриманні його заповідей одне з головних джерел насилля у родині. Іншими словами, автори конвенції вважають, що розуміння людини, подружжя, ролі батьків, яке вкладене у Святому Письмі, а також у інших релігійних традиціях, слід відкинути. Кожний, хто не боїться думати, знає, що це неправда. Причиною насилля є завжди зло, гріх, егоїзм, який знаходиться всередині людини. Власне зустріч та відносини з Ісусом Христом звільняють людину від цього егоїзму. Натомість ті, хто просувають конвенцію, мають за ціль знищення сім’ї, щоби могти легко маніпулювати людиною. Для досягнення своїх цілей використовують об’єктивне і велике страждання, яке є в родинах внаслідок насилля. Ми знаємо, що людина, подружжя, кожна сім’я конче потребують живого зв’язку з Богом і тим, що Бог об’явив на рахунок подружжя та відносин між батьками і дітьми. Можна ще додати, що якщо автори дійсно проти насилля у родині, то чому жодним словом не згадали про такі причини насилля як алкоголізм, наркоманію, порнографію?

Чому медіа і самі народні обранці постійно наголошують, що прийняття Стамбульської конвенції є необхідною умовою євроінтеграції, якщо натомість самі члени ЄС як Польща чи Угорщина її відкинули?

Європейський Союз був проєктом, який черпав натхнення з християнського розуміння людини, народу та держави. Але наступні очільники ЄС дали себе обікрасти і забули про початки і все далі відходили від первісних засад і цінностей. Сьогодні зі смутком мусимо ствердити, що проєкт під назвою ЄС все більше є безбожним. Святий Йоан Павло ІІ палко підтримував вступ Польщі та інших країн Центральної Європи до Європейського Союзу. Мав надію, що досвід віри і пізнання комунізму на практиці допоможе врятувати прекрасну мрію про співдружність християнських народів. Однак бачимо, що на сьогоднішній день це стає все складніше, бачимо як ці нові члени атаковані з причини своєї тотожності. Україна також має своє величезне духовне багатство. Ті, хто розподіляють кошти, хочуть змусити Україну відректися своєї духовної спадщини. Використовують для цього Стамбульську Конвенцію та інші законодавчі акти. Попереднє скликання Верховної Ради незважаючи на чималі слабкості, намагалося захищати моральне та духовне добро родини, дітей і цілого суспільства. Тепер спостерігаємо велику небезпеку в тому, що депутати дають себе ошукати і піддатися маніпуляціям безбожних сил з ЄС. Мусимо робити все можливе для того, щоб допомогти народним обранцям і Президенту України розпізнати брехню тих, які переконують українську владу підтримати законодавчі акти, які у своїй сутності є антилюдськими, а отже і антиукраїнськими. Україна переможе, якщо зберігатиме і розвиватиме свою християнську спадщину. Комунізм теж подавали під гарними гаслами, а як наслідок, він глибоко знищив людину і Україну.

Як Ви оцінюєте прийняту польською владою «Сімейну Хартію» та заплановані у ній кроки для польських сімей. Чи не варто б і українському уряду підготувати і втілити подібну програму?

Дуже добре оцінюю цю програму і, звичайно, було б чудово, якби український уряд втілив подібні, а навіть кращі пропозиції, для підтримки і розвитку родини. Немає завдань корисніших для влади, яка шукає добра для народу і держави за ті, які підтримують сім’ю та подружжя.

Широкою луною, також і в Україні, відбилися слова Президента Польщі Анджея Дуди, що ідеологія ЛГБТ гірша за комунізм. На Вашу думку, ці слова є не занадто спрощеними чи перебільшеними?

Вважаю, що президент Дуда має рацію у цьому висловлюванні. Ідеологія ЛГБТ є черговим втіленням марксистської думки та комунізму. ЛГБТ тільки набирає обертів і має амбіції заволодіти усіма сферами життя, примушуючи всіх людей на Землі звести людські відносини до рівня інстинктів і пристрастей. Водночас важливо, щоб ми також вміли поважати представників ЛГБТ як людей, створених на образ і подобу Бога і таким чином допомагати їм відкривати їхню гідність та покликання до любові. Очевидно що це не означає приймати їхні ідеї та спосіб життя, як щось добре.

У цьому контексті чи є небезпека, що після прийняття законів, схожих на відкинутий законопроєкт 3316 про боротьбу з дискримінацією за сексуальною та гендерною ідентичністю, віруючі і священики знов можуть опинитися в умовах Радянського Союзу, коли будуть боятися виразити свої християнські переконання або навіть потрапити до в’язниці?

Як вже сказав єпископ Леон Дубравський, якщо такі законопроєкти приймуть, то на законодавчому рівні буде оголошено, що ми всі, які шануємо християнські істини відразу станемо злочинцями. Це приклад того, якою агресивною та тоталітарною є ідеологія ЛГБТ, яка заперечує твоє право мати іншу думку. Пам’ятаю одну розповідь з історії Голодомору, що одним з найбільших страждань і несправедливостей для помираючих від голоду людей було те, що радянська влада оголошувала їх ворогами народу. Вони, які працювали для народу, ставали його ворогами! Так само і тепер, коли допомагаємо переживати людям сексуальність у контексті особистих відносин, наповнених справжньою любов’ю, нас оголошують ворогами людини, яких варто садити до в’язниці. Офіційно в Україні запроваджується декомунізація, але ось марксистське мислення про людину настільки підтримується, що готові знову послати до в’язниці лише за те, що маємо інший погляд розуміння самих себе і людської любові.

На розгляд Верховної Ради також представлений проєкт закону про гральний бізнес, що на практиці дає можливість неповнолітнім українцям через свій смартфон ставати учасниками азартних ігор. Яка позиція Церкви з цього приводу і, чи не здається Вам, що проблема ігроманії та інших залежностей недооцінена суспільством або просто баналізована?

Переконаний, що влада має повністю заборонити гральний бізнес. Він приносить стільки зла у життя сімей!!! Важко віднайти слова для визначення того зла, яке пропонують ті, які хочуть дозволити неповнолітнім доступ до азартних ігор. Без сумніву можна у цьому випадку використати слова Ісуса Христа: «Хто ж спокусить одного з малих цих, що вірять, то краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити, та й кинути в море!» (Мк. 9,42). Тут знову бачимо це поневолення похіттю і фальшиву віру, що гроші дадуть щастя. Така людина готова на все, щоби тільки мати гроші. Бачимо також в основі цих пропозицій фальшиве розуміння людини, яке каже, що людина, від природи, від свого народження є доброю. Ми добре знаємо, і це підтверджує життя кожного дня, що не народжуємося добрими. Так, хочемо добра, але з природи ми егоїсти і потребуємо допомоги, щоб це перемагати. Тому дітей треба виховувати. Не можемо їм дати дозвіл на все, особливо на азартні ігри, порнографію чи інші залежності. Це насправді руйнує їхній мозок, психіку, чутливість, а також знищує родину від самих її основ.

Бачимо як на розгляд Верховної Ради подаються все нові законопроекти, що йдуть у розріз з сімейними цінностями, а влада, здається, не звертає уваги на звернення громадських організацій та Церков: десятки петицій залишаються без відповіді. Щоб Ви порадили тим, які втрачають надію на зміни та перестають діяти?

Ісус Христос воскрес і не треба боятися, добро та істина переможуть. Якщо є батьки які в це вірять та тримаються здорового глузду, то вони вміють захистити своїх дітей. Маємо в остатніх днях гарний приклад з Наварри в Іспанії. Там місцева влада хотіла без відома і дозволу батьків запровадити сексуальну освіту у школах для дітей віком від 6 до 12 років, де було чимало згадок про гомосексуалізм, трансгендерність, гомофобію, але ніде не згадувалося про подружжя, родину, плідність, чистоту. Програма також передбачала на уроках проведення еротичних ігор та демонстрацію наочних матеріалів. Дізнавшись про це, батьки відчули, що мають обов’язок захистити своїх дітей перед розпустою, і подали скаргу на владу Наварри. Суд визнав, що впровадження цієї програми було незаконним, адже відбувалося без консультацій з вчителями та батьками, які першими несуть відповідальність за виховання своїх дітей. Думаю, це важливий урок та приклад для родин, як варто захищати своїх дітей перед небезпеками сексуальної освіти та гендерної ідеології, і що така боротьба увінчується успіхом, адже першочергове право батьків піклуватися про здоров’я, фізичний і моральний розвиток своїх дітей. І це гарантує Конституція (Ст. 51) та Сімейний Кодекс України (ст. 150).

Розмову вів Олександр Бучковський

Джерело: Родина