Пастирський лист єпископату РКЦ на IV Тиждень виховання

Улюблені у Христі брати та сестри!

Дорогі батьки, молодь та діти!

Звертаємося до всіх, кому Господь доручив відповідальну місію виховання зростаючого покоління.

Сьогодні людство – як одна велика родина – переживає багато випробувань! Перше, що приходить нам на думку – це коронавірус, карантин, обмеження, з якими ми маємо рахуватися. Так! Це не легкі випробування і для країни в цілому, і для окремих родин. Але з історії знаємо, що кожна епоха та покоління мали свої виклики та досвід терпіння. Найважливішим є те, як ми сприймаємо ту чи іншу дійсність, що виникає у житті. Господь запрошує нас з довірою і спокоєм прийняти ситуацію і відкритися на процес очищення нашого серця, щоб перше місце в ньому зайняли справи найсуттєвіші та корисні для нашого зростання у людяності та Божих чеснотах. Однією з цих справ є справа виховання.

Бог довірив людині землю і наказав керувати усім сотвореним мудро (Бут 1,28). Але не тільки природа чи світ тварин потребують, щоб людство розумно керувало ними. Сама людина потребує мудрого керівництва. Цей супровід від народження, аж до досягнення зрілості, відкриття сенсу буття людиною починаються вже в сім’ї – в рідному домі. Тому батьківський дім має величезне значення, а справа виховання має характер Божественного доручення.

На жаль, сьогодні у світі і, зокрема, в нашому суспільстві відбувається безліч процесів, які негативно впливають на родину і шкодять людині у її загальнолюдському зростанні. Одним з таких процесів є міграція населення, яка часто призводить до розірвання зв’язків людини зі своїм домом, а іноді і з домашніми, коли хтось їде в пошуках праці і кращого життя, втрачаючи можливість бути присутнім в житті найближчих.

Церква не може вирішити всіх економічних і соціальних проблем суспільства (і треба щиро визнати, що це не є її покликанням), але вона завжди має скеровувати погляд людей на речі, які не проминають – на те, чого в житті не варто і не можна втратити. А тому хочемо, переживаючи черговий Тиждень виховання, звернути увагу батьків та вихователів на важливість дому в житті людини.

Мати дім! Бути вдома! В родинному житті ні за яку ціну не можна втратити саме цей аспект: нормальну домашню атмосферу і перебування вдома, як у міцній фортеці! Якою вона буде? Це залежить перш за все від вас, любі батьки! Це залежить від ваших зусиль, праці над собою і кількості часу, який буде присвячено відносинам між вами.

Кожний християнин має усвідомлювати, що атмосфера вдома – умови в яких виростає людина – впливає на неї і суттєво формує! Багатьох речей людина вчиться в дитинстві саме вдома! Приклад численних святих показує, що декотрих постав і речей вони навчилися вдома від батьків. Майбутні святі бачили поведінку своїх батьків, їх добрі звички і вчинки милосердя, котрими вони свідчили про приналежність до Христа і готовність чинити Його волю. Так поступово зростало і зміцнювалося їх покликання до святості. Це наука також для кожної християнської родини! Дім має бути школою життя і приготуванням до життя. Зокрема богопосвяченого життя, тому що покликання народжуються вдома! Без батьків не було б ані священика, ані монахині. І це справа не тільки фізичного народження, але й духовного.

Присутність батьків вдома – це найкращий спосіб виховання, який випливає з якісного спілкування і прийняття одне одного. Людина буде відчувати себе вдома лише тоді, коли дім стане місцем, де кожний буде почутий і зможе сказати все, що думає. Християнський дім має бути домом правди, яку говорять з любов’ю. Якщо християнська родина, яку ми називаємо домашньою Церквою, має у виховані провадити людину до Дому люблячого Бога Отця, тоді вона повинна вже сьогодні, у повсякденному житті, дати відчути кожному присмак цього буття вдома серед люблячих сердець. Добра атмосфера і середовище любові в родині мають зроджувати в серці людини прагнення повертатися додому, не дивлячись на жодні обставини (Лк 15, 17-18).

Звертаючи увагу на важливість дому у житті людини, не можемо оминути справу спільної молитви в родині. Як говорить апостол Яків: «Усе добре, що нам дане, і кожний досконалий дар походить згори, сходить від Отця» (Як 1,17). Сімейне життя і перебування вдома – це світ відносин. Відносини – це не проста справа, бо всі ми різні і кожний має свої слабкості. Щоб побудувати міцні сімейні відносини недостатньо лише людського прагнення і сил. Потрібна Божа благодать і допомога. А тому потрібна молитва! Розмовляти і приймати іншого вміє той, хто навчиться розмовляти з Богом і бути присутнім для Нього під час молитви. Дуже важливо, щоб людина навчилася здорових відносин з Богом і людьми у родині. Тому спільна молитва є такою важливою. Потрібно вимкнути телевізор, Інтернет та зібратися ввечері на молитві, і так кожного дня! Це сила дому!

Запрошуємо вас, дорогі батьки та вихователі, відкрити і цінувати значення родинного дому. Прийміть Христа та істини Його Євангелія! Так зможете збудувати свій дім на скелі! Це буде міцною опорою у житті для вас, ваших дітей та наступних поколінь! Нехай у ваших спільних молитвах не бракує прохань про нові покликання. Просіть, щоб Господь відкривав серця молодих людей з вашої родини на заклик проголошення Божого Царства.

Нехай Бог благословить всіх вас на дорозі служіння дітям та молоді!

27 травня 2020 року
№ 28/2020

Єпископи Римсько-Католицької Церкви в Україні


Пастирський лист потрібно прочитати в усіх парафіях України у неділю 7 червня 2020 року (або в найближчому часі).