Літургія на кожен день, 16 лютого, неділя

(зел) VI Неділя звичайного періоду
Сьогоднішнє Євангеліє – це фрагмент Нагірної проповіді, в якій Ісус “поправляє” Десять заповідей. Але це лише на перший погляд, бо насправді ж Він показує глибший, тому часом прихований, зміст цих заповідей. Перша мета Декалогу – дати людині чіткі вказівки, що можна робити, а чого слід уникати. Проте при цьому є ризик впасти у моральний формалізм на кшталт: “я нікого не вбив, нічого не вкрав, отже, і гріха ніякого не маю, і сповідатися мені ні з чого”. Ісус вчить нас дивитися глибше і звертати увагу на речі, невидимі для людських очей, на те, що діється у серці людини.

АНТИФОН НА ВХІД
Боже, будь скелею прибіжища для мене, * твердинею міцною, щоб мене урятувати! * Бо Ти – скеля моя й моя твердиня, * і ради Імені Твого веди мене та керуй мною.

Мовиться “Слава во вишніх”.

КОЛЕКТА
Боже, Ти прагнеш перебувати в серцях пра- ведних і щирих, † вчини, щоб ми завдяки Твої й благодаті * стали гі дним помешканням для Тебе. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, на віки ві чні.

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Сир 15, 16-20
Читання з Книги Сираха.
Якщо бажаєш зберігати заповіді Божі, то вони тебе стерегтимуть, якщо покладаєш на Нього надію – то й ти житимеш. Перед тобою Бог поставив вогонь і воду: куди лиш захочеш, туди й простягнеш твою руку. Ось перед людиною – життя і смерть, добро і зло: що забажає, те їй і дасться. Бо велика мудрість Господня: Він сильний владою і всевидющий. Його очі на тих, які Його страхаються, і сам Він знає кожне діло людське. Нікому не велів Він бути нечестивим, нікому не давав Він дозволу грішити. Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 119, 1-2. 4-5. 17-18. 33-34
Блаженні вірні Божому закону.
Блаженні ті, хто непорочні в дорозі, *
котрі ходять у Господнім законі.
Блаженні ті, які Його свідчення зберігають *
і шукають Його всім серцем.
Ти заповів триматись пильно *
Твоїх заповідей, Боже.
О, якби були спрямовані мої дороги *
на те, щоби стерегти Твої постанови.
Вчини добро слузі своєму і я буду жити *
та пильнувати Твого слова.
Відкрий мої очі, *
аби я побачив Твої дивовижні речі з Твого закону.
Навчи мене дороги Твоїх настанов, Боже, – *
я її до кінця берегтиму.
Пошли мені розум, і Твій закон виконувати буду, – *
я зберігатиму його всім своїм серцем.

ДРУГЕ ЧИТАННЯ
1 Кор 2, 6-10
Читання з Першого послання святого апостола Павла до корінтян.
Брати! Ми говоримо про мудрість між досконалими, а не про мудрість цього віку чи правителів цього віку, які минають. Але ми говоримо про Божу премудрість в таємниці, премудрість заховану, яку призначив Бог перед віками для нашої слави; її ніхто з правителів цього віку не пізнав, бо коли б пізнали, то не розіп’яли би Господа слави. Але, як написано: «Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце людині не приходило – те приготував Бог тим, які люблять Його!» Нам же Бог відкрив – через Духа, бо Дух досліджує все, навіть глибини Божі. Слово Боже.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Пор. Мт 11, 25
Алілуя, алілуя, алілуя.
Благословенний Ти, Отче, Господи землі і неба,
бо відкрив таємниці Царства немовлятам.

ЄВАНГЕЛІЄ
Мт 5, 17-37 (довше)
† Читання святого Євангелія від Матея.
Того часу Ісус сказав своїм учням: «Не думайте, що Я прийшов відмінити Закон або Пророків. Я не прийшов відмінити, але сповнити. Адже воістину кажу вам: доки не промине небо й земля, жодна йота, жодна риска із Закону не промине, – аж все збудеться. Якщо хтось скасує одну з цих найменших заповідей і так навчить людей, – він найменшим назветься в Царстві Небесному, а хто виконає і навчить, той великим назветься в Царстві Небесному. Тож кажу вам, що коли ваша праведність не перевищить праведності книжників і фарисеїв, то не ввійдете до Царства Небесного. Ви чули, що було сказано прадавнім: “Не вбиватимеш, а коли хто вб’є, той підлягає суду”. А Я кажу вам, що кожний, хто гнівається на брата свого, підпадає під суд. Якщо хто скаже на свого брата: “нікчемо” – той підлягає верховному суду. А хто скаже: “дурню” – той підпадає під вогняну геєну. Отже, якщо принесеш свій дар до жертовника і там пригадаєш, що твій брат має щось проти тебе, залиши там свій дар перед жертовником, піди спершу помирися зі своїм братом, а тоді вже приходь і принось свій дар. Шукай згоди зі своїм противником швидко, доки ти з ним на дорозі, щоби противник не видав тебе судді, а суддя тебе не видав слузі й не кинули тебе до в’язниці. Воістину кажу тобі: не вийдеш звідти, доки не віддаси останнього кодранта. Ви чули, що було сказано: “Не чинитимеш перелюбу”. А Я кажу вам, що кожний, хто дивиться на жінку, щоби пожадати її, той уже вчинив перелюб з нею у своєму серці. Якщо ж твоє праве око веде тебе до падіння, – вирви його і кинь геть від себе, бо краще для тебе, щоби пропав один із твоїх членів, аніж щоб усе твоє тіло було вкинуте до геєни. І якщо твоя права рука веде тебе до падіння – відрубай її і кинь геть від себе, бо краще для тебе, щоби загинув один із твоїх членів, аніж щоб усе твоє тіло відійшло до геєни. Сказано було: “Хто відпустить жінку свою, нехай дасть їй розвідного листа”. А Я кажу вам, що кожний, хто відпускає жінку свою, – за винятком випадку розпусти, – той штовхає її на перелюб; і хто одружується з розлученою, той чинить перелюб. Знову, ви чули, що сказано було стародавнім: “Не будеш клястися неправдиво і будеш виконувати перед Господом клятви свої”. А Я кажу вам зовсім не клястися: ні небом, бо воно є Божим престолом, ні землею, бо вона є підніжжям для Його ніг, ні Єрусалимом, бо це місто великого Царя; ні своєю головою не клянися, бо не можеш жодної волосини зробити ані білою, ані чорною. Тож нехай буде ваше слово: “Так – так”, “Ні – ні”, а що більше цього, – те від лукавого». Слово Господнє.
Або:
Мт 5, 20-22а. 27-28. 33-34а. 37 (коротше)
† Читання святого Євангелія від Матея.
Того часу Ісус сказав своїм учням: «Кажу вам, що коли ваша праведність не перевищить праведності книжників і фарисеїв, то не ввійдете до Царства Небесного. Ви чули, що було сказано прадавнім: “Не вбиватимеш, а коли хто вб’є, той підлягає суду”. А Я кажу вам, що кожний, хто гнівається на брата свого, підпадає під суд. Ви чули, що було сказано: “Не чинитимеш перелюбу”. А Я кажу вам, що кожний, хто дивиться на жінку, щоби пожадати її, той уже вчинив перелюб з нею у своєму серці. Знову, ви чули, що сказано було стародавнім: “Не будеш клястися неправдиво і будеш виконувати перед Господом клятви свої”. А Я кажу вам зовсім не клястися: ні небом, бо воно є Божим престолом, ні землею, бо вона є підніжжям для Його ніг, ні Єрусалимом, бо це місто великого Царя; ні своєю головою не клянися, бо не можеш жодної волосини зробити ані білою, ані чорною. Тож нехай буде ваше слово: “Так – так”, “Ні– ні”, а що більше цього, – те від лукавого». Слово Господнє.

Мовиться “Вірую”.

МОЛИТВА ВІРНИХ
У щирій молитві просімо в Господа необхідних благодатей, щоб жити за заповідями Божими і вченням Євангелія:
1. Молімося за святу Церкву, щоб, живучи згідно із Божими заповідями, вона зміцнювала союз, укладений Богом із людством.
2. Молімося за Святішого Отця, щоб, проповідуючи світові Христове Євангеліє, він рятував світ від морального без­ладу.
3. Молімося за керівників нашої Батьківщини, щоб, дбаючи про матеріальний добробут, вони не забували про духов­ний поступ країни.
4. Молімося за батьків, щоб вони не легковажили релігійним вихованням своїх дітей.
5. Молімося за померлих, щоб Господь, справедливий Суд­дя, явив їм своє милосердне обличчя.
6. Молімося за нас, зібраних довкола вівтаря, щоб за вірність заповідям Господнім ми удостоїлися вічної нагороди в небі.
Господи наш і Боже, вислухай наші смиренні молитви і вчи­ни, щоб, дотримуючись Твоїх заповідей на землі, ми змог­ли взяти участь у Твоїй славі в небесах. Через Христа, Гос­пода нашого.

МОЛИТВА НАД ДАРАМИ
Просимо, Господи: нехай ця жертва очистить і відновить нас * та випросить вічну нагороду тим, хто виконує Твою волю. Через Христа, Господа нашого.

Префація на Неділі звичайного періоду № 20-27

АНТИФОН НА ПРИЧАСТЯ
Їли вони й наситилися вельми, * і вдовольнив Господь їхнє бажання, * та не відвернулися від своїх забаганок.

МОЛИТВА ПІСЛЯ ПРИЧАСТЯ
Скуштувавши небесних солодощів, просимо Тебе, Боже: † вчини, щоб ми завжди прагнули того, * що дає нам істинне життя. Через Христа, Господа нашого.