12 лютого Церква згадує блаженного Регінальда Орлеанського, пресвітера

Навчався в Паризькому університеті. 1206 року отримав звання доктора й почав викладати канонічне право. 1211 року очолив капітул при орлеанській катедрі. Був людиною незвичайного розуму, вміло висловлював думки, мав велику побожність до Богородиці. Попри високу посаду, прагнув жити вбого та проповідувати Боже слово.

1218 року разом із єпископом Орлеанським вирушив до Рима, звідки мав намір дійти до Святої Землі. У вічному місті відкрив своє прагнення проповідувати кардиналові Уголіно ді Сені (який пізніше став Папою Григорієм ІХ), і той познайомив його з Домініком Гузманом. Регінальд постановив приєднатися до грона братів-проповідників, однак сильно захворів. Домінік, не бажаючи втрачати нового товариша, довго молився про його порятунок. Тоді Регінальдові явилася Богородиця з двома святими дівами й запитала, чого він хотів би від Неї. Прислухавшись до слів одної з дів, Регінальд увірив себе Пресвятій Діві й залишив вибір Їй. Марія намастила його олією й показала домініканський габіт (або скапулярій), промовивши: «Це габіт твого ордену». Одужавши, Регінальд склав обітниці на руки святого Домініка та палко проповідував Євангеліє.

Його освіченість, красномовність і відданість Богу спричинилися до розвитку ордену. За горливість у проголошенні Божого Слова Регінальда порівнювали з Іллею. Спершу він діяв у Болоньї, а згодом повернувся до Парижа, де розвивав орден. Прийняв до грона братів-проповідників блаженного Йордана з Саксонії. Хоча був домініканцем лише два роки, мав велике значення для спільноти й увійшов в історію як той, через кого орден отримав габіт.

1875 року Пій ІХ утвердив його культ, проголосивши Регінальда блаженним.

Зображають блаженного в домініканському вбранні, часто в присутності Богородиці, яка дає йому домініканський габіт.

Уклала Юлія Бойко