Папа Франциск: хворі притягують погляд і Серце Ісуса

«Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас» (Mт 11, 28)

Дорогі брати і сестри,

1. Слова Ісуса: «Прийдіть до мене, всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас» (Мт 11,28) вказують на таємничий напрямок благодаті, яка об’являється простим людям і дає відпочинок виснаженим і втомленим. Ці слова є виразом солідарності Сина Чоловічого відносно пригнобленого і страждаючого людства. Як багато людей страждають тілесно і духовно! Ісус Христос  закликає всіх піти до Нього: «прийдіть до мене», і обіцяє їм полегшення та відновлення сил. «Коли Ісус це каже, має перед очима людей, яких щодня зустрічає на дорогах Галілеї: велику кількість людей простих, бідних, хворих, грішників, тих, які знаходяться на узбіччі суспільства через тягар закону та гноблячої суспільної системи ... Ці люди завжди гналися за Ним, щоб слухати Його слово – слово, яке давало надію» («Ангел Господній», 6 липня 2014 р).

У XXVIII Всесвітній день хворих Ісус скеровує запрошення до хворих, пригноблених та бідних, які знають, що вони повністю залежать від Бога, і які, зранені тягарем випробування, потребують зцілення. Людям, які пригноблені через власну слабкість та біль, Ісус Христос не нав’язує приписи закону, а пропонує своє милосердя, тобто себе самого як відновлюючу силу. Ісус дивиться на зранене людство. Він має очі, які бачать та помічають, бо дивляться глибоко, не роздивляються байдуже, але зупиняються і приймають цілу людину, кожного з його станом здоров’я, не відкидаючи нікого, запрошуючи кожного увійти в Його життя, щоб досвідчити ніжність.

2. Чому Ісус Христос має в собі ці почуття? Тому що Він сам став слабким, переживаючи людські страждання і отримуючи, у свою чергу, підкріплення від Отця. Насправді лише той, хто переживає цей досвід особисто, зможе бути підтримкою для іншого. Існує кілька серйозних форм страждання: невиліковні та хронічні захворювання, психічні патології, такі, які вимагають реабілітації чи паліативної опіки, різні форми інвалідності, хвороби дитячого віку та літнього ... Щодо них часом бракує людяності, тому необхідно подбати про індивідуальний підхід до пацієнта, додаючи до його лікування також піклування з метою інтегрального зцілення людини. Під час хвороби людина відчуває загрозу не лише для фізичної інтегральності, а й  для міжособостисної, інтелектуальної, почуттєвої та духовної; тому крім терапії, вона очікує підтримки, турботливості, уваги ... одним словом, любові. Крім того, поряд із хворим є сім’я, яка страждає і яка також просить про підтримку та близькість.

3. Дорогі недужі брати і сестри, хвороба ставить вас особливим чином серед тих, які «втомлені й обтяжені», які притягують погляд і Серце Ісуса. Звідти виходить світло, що освітлює ваші хвилини темряви і надія у вашому знеохоченні. Ісус запрошує вас прийти до Нього: «Прийдіть». У Ньому ви знайдете силу для подолання неспокоїв і запитань, які під час цієї «ночі» тіла й духа у вас народжуються. Так, Христос не дав нам рецепт, але своїми страстями, смертю та воскресінням визволяє нас від гніту зла.

У цьому стані потребуєте місця для відновлення ваших сил. Церква хоче бути щораз більше і щораз краще «господою» Доброго Самарянина, яким є Христос (пор. Лк 10, 34), тобто домом, де можна знайти Його благодать, яка виражається у гостинності, прийнятті, у піднесенні на дусі. У цьому домі ви зможете зустріти людей, які, вилікувані Божим милосердям зі своєї слабкості, зуміють допомогти вам нести хрест, творячи з власних ран щілини, через які, понад свою хворобу, можна помітити горизонт і отримати світло і повітря для вашого життя.    

У це діло принесення втіхи недужим братам вписується діяльність працівників служби охорони здоров'я: лікарів, медичного та адміністративного персоналу, допоміжних працівників, волонтерів, які вміло діють, даючи змогу відчувати присутність Христа, який подає розраду і піклуючись про хворого, лікуючи його рани. Але й вони – це чоловіки й жінки зі своїми слабкостями і навіть зі своїми хворобами. До них особливим чином відносяться слова, що, «отримавши зміцнення і втіху Христа, ми покликані, у свою чергу, ставати зміцненням і втіхою для наших братів, через лагідність і смирення наслідуючи Вчителя» («Ангел Господній», 6 липня 2014 року).

4. Шановні медичні працівники, кожна діагностична, профілактична, терапевтична, дослідницька, лікувальна та реабілітаційна процедура спрямована до хворої людини, при цьому іменник «людина» завжди важливіший від прикметника «хвора». Тому нехай ваша діяльність постійно буде скерована на гідність й життя людини, без жодних поступок діям, які ведуть до евтаназії, сприянню самогубства, припинення підтримання життя, навіть коли стан хвороби незворотній.

Перед обличчям критичних ситуацій та можливої поразки медицини у клінічних випадках, які щораз більше проблематичні і перед невтішними діагнозами, ви покликані відкриватись на трансцендентний вимір, який може вказати найглибший сенс вашої професії. Пам’ятаймо, що життя – святе і належить Богові, тому воно є непорушне і недоторкане (пор. Інструкція Donum vitae, 5; Енцикліка Evangelium vitae, 29-53). Життя потрібно приймати, захищати, поважати і служити йому від народження до смерті: цього вимагають одночасно і розум, і віра в Бога – автора життя. У деяких випадках, спротив сумління є для вас необхідним вибором, щоб залишатися вірним вашому «так» життю і людині. У будь-якому випадку, ваш професіоналізм, оживлюваний християнською любов’ю, стане найкращим служінням головному людському праву, праву на життя. Навіть тоді, коли ви не зможете вилікувати, завжди зможете опікуватись за допомогою жестів та процедур, які приносять полегшення та підтримку хворим.  

На жаль, у деяких контекстах воєн чи військових конфліктів атакується медичний персонал та центри, які займаються прийомом та обслуговуванням хворих. У деяких місцях також політична влада намагається маніпулювати медичною допомогою на свою користь, обмежуючи законну автономію, що належить медичній професії. У дійсності, атака тих, які віддані служінню страждаючим членам суспільства, не приносить користі нікому.

5. У цей XXVIII Всесвітній день хворих я думаю про багатьох братів і сестер, які в усьому світі не мають можливості отримати доступ до лікування, оскільки живуть у бідності. Тому я звертаюся до закладів охорони здоров’я та до урядів у всіх країнах світу, щоб вони, беручи під увагу економічний аспект, не нехтували соціальною справедливістю. Вірю, що, поєднуючи принципи солідарності та субсидіарності, розпочнеться співпраця задля забезпечення доступу до відповідної медичної опіки з метою охорони і віднайдення здоров'я. Сердечно дякую волонтерам, які присвячують себе служінню хворим, доповнюючи у багатьох випадках структурні недоліки і віддзеркалюючи у багатьох випадках образ Христа Доброго Самарянина через жести ніжності і близькості.   

Пресвятії Діві Марії, Зціленню хворих, довіряю всіх, які несуть тягар хвороби, разом із їхніми родинами, а також усіх медичних працівників. Усіх ласкаво запевняю про мою близькість у молитві і з серця уділяю Апостольське Благословення.

Ватикан, 3 січня 2020 року

Спомин Пресвятого Імені Ісуса

Франциск

Неофіційний переклад КМЦ

Зображення: scross.co.za